– Це роман про групу людей, які потрапляють у дивний простір, де навколо лише трава та загадкові бункери. У цих бункерах живуть дельфіни, і в певний момент людям доводиться ніби помінятися з ними місцями, – розповіла Світлана Пшенічна.
Ідея твору народилася під час розмов із чоловіком. Разом вони шукали незвичний сюжет про взаємодію людей і тих, хто відрізняється від них. Так поступово з’явився задум роману та його незвичайна назва.
Попри містичні елементи, у центрі книги залишається людина – її характер, вміння знаходити спільну мову з іншими та зберігати власну особистість у складних життєвих обставинах. Саме тому роман порушує чимало актуальних для сьогодення тем: комунікацію, співжиття в суспільстві, внутрішню стійкість і пошук себе.
Першими враженнями від книги під час презентації поділилися голова клубу книголюбів «Джерело» Лідія Скотнікова, письменниця Валентина Пошкурлат та учасниця розмовного клубу «Територія слова» Тетяна Ткаченко. Водночас сама авторка говорила про сюжет доволі стримано, залишаючи читачам простір для власних відкриттів і ще більше підігріваючи інтерес до новинки.
Директорка бібліотеки Людмила Зубко привітала письменницю з виходом нової книги та відзначила, що Світлану Пшенічну вже давно вважають справжньою прилучанкою.
– Ми тісно співпрацюємо, і нам дуже імпонує її творчість. Пані Світлана є учасницею багатьох наших заходів, тому ми щиро радіємо кожному її успіху, – зазначила вона.
Творчу атмосферу вечора доповнили поетичні вітання. Прилуцька поетка Світлана Коробова прочитала авторську присвяту колезі по перу, а Тетяна Шевченко подарувала гостям вірші про натхнення та силу художнього слова.
Під час зустрічі письменниця також поділилася планами на майбутнє. Наразі вона завершує роботу над новою книгою, присвяченою життю звичайних українців у час війни – тих, хто не перебуває на фронті, але щодня своєю працею, витримкою та вірою наближає перемогу.
Попри сигнали тривоги та необхідність переривати захід заради безпеки, присутнім вдалося створити справжнє літературне свято. Живе спілкування, щирі емоції, десятки запитань і теплі відповіді вкотре довели: книга залишається тим простором, де люди знаходять підтримку, натхнення та можливість говорити про найважливіше.