Прилуки в часі

Прилуки в часі (34)

Четвер, Сер. 06 2026

Прилуки, яких ми не знаємо

Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Плискунівка: від передмістя до частини сучасних Прилук
Плискунівка (Плискунівський мікрорайон) – історичний район у східній частині Прилук, розташований на березі річки Синьківки – правої притоки Удаю. Сьогодні це спокійний житловий масив, який прилучани традиційно називають Плискунівкою, хоча колись він був окремим селом на околиці міста.
До території мікрорайону належать вулиці Плискунівська, Миколи Костомарова (Луначарського) з провулками, Олександра Івахненка (Пархоменка), Повітряних Сил (Аерофлотська) та частина центральної вулиці Київської. Окрасою району є місцеве водоймище на вулиці Плискунівській, яке давно стало впізнаваною особливістю цієї частини міста.

Детальнiше..

Четвер, Лип. 23 2026

0 коментарів

Прилуки, яких ми не знаємо

Рокитний – район залізничників, промисловців і дослідників
Рокитний – один із найбільших і найвідоміших мікрорайонів Прилук, розташований у південній частині міста. Сьогодні його часто асоціюють із залізничним вокзалом, промисловими підприємствами та житловими кварталами, однак, історія цієї місцевості розпочалася значно раніше – з невеликого хутора серед луків і берегових заростей.
Перші згадки про хутір Рокитний (Рокитне) датуються початком ХХ століття, хоча виник він ще у ХІХ столітті. Розташований він на Дубовогаївському шляху за 4 км від м. Прилуки. Входив до Прилуцької волості Прилуцького повіту, до Прилуцького району Прилуцького округу (1923-1930 рр).

Детальнiше..

Прилуки, яких ми не знаємо Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Четвер, Лип. 16 2026

0 коментарів

Прилуки, яких ми не знаємо Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Заудаївський мікрорайон
(місцева народна назва – Сорочинці)
Це віддалений мікрорайон у північно-східній частині міста Прилуки, розташований на лівому березі річки Удай. Саме тому в побуті його часто називають Заудаївкою. Проте старожили добре знають ще одну історичну назву цієї місцевості – Сорочинці.
Сорочинці (у XVIIІ ст. ще – Сорочинці Ближні) мають давню історію. Поселення виникло наприкінці XVII століття як сукупність хуторів поблизу Прилук, а вперше в документах згадується в 1713 році. Село входило до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782-1923 рр.), до Прилуцького району Прилуцького округу (1923-1930 рр.) і Чернігівської області (з 1932 р.). До складу ж міста Прилуки територія увійшла лише в 1936 році, тривалий час залишаючись окремим селом.
Походження назви «Сорочинці» досі оповите легендами. За однією з версій, місцевість була багата на сорок, тому перший поселенець отримав прізвисько Сорока. За іншою – тут жила майстриня, яка шила сорочки на замовлення, що й могло дати назву селу.

Детальнiше..

Четвер, Лип. 09 2026

0 коментарів

Прилуки, яких ми не знаємо

Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Лапинці (Чернявщина) – передмістя з козацьким корінням
Лапинці – історичний мікрорайон Прилук, розташований на лівому березі Удаю вздовж сучасних вулиць Густинської, Замістянської та частини вулиці Героїв Прилук (Боброва). До середини ХХ століття це було окреме село, яке лише у 1936 році офіційно увійшло до складу міста.
Цікаво, що спочатку поселення називалося Чернявщина. За переказами та історичними джерелами, його заснував у XVII столітті прилуцький полковник Дмитро Чернявський. Саме від його прізвища й походила первісна назва. Згодом місцевість перейшла у володіння його сина Григорія Чернявського, а вже пізніше закріпилася назва Лапинці. Перша письмова згадка про поселення датується 1663 роком.
Окрім того на Лапинцях знаходилася родинна садиба з домовою церквою знаного прилуцького полковника, поплічника гетьмана І. Мазепи Дмитра Горленка, який керував містом протягом 15 років: укріпив фортецю, запровадив ярмарки, збудував Іванівську церкву (1709 р.) та собор Різдва Пресвятої Богородиці (1697 р.).

Детальнiше..

П'ятниця, Лип. 03 2026

0 коментарів

Прилуки, яких ми не знаємо Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Мікрорайон М’ятно-дослідної станції
Один із найцікавіших і найсамобутніших районів Прилук, адже його назва безпосередньо пов’язана з унікальною для України науковою установою – Прилуцькою дослідною станцією. Саме завдяки їй ця частина міста отримала свою народну назву, яка збереглася донині.
Це житловий побутовий район, який розташований у західній частині Прилук від залізничної колії на Бахмач до виїзду з міста на Ніжин, поселений на колишніх землях Дослідної станції інституту ефіроолійних і лікарських рослин Української академії аграрних наук. Сьогодні на території мікрорайону розташований адміністративний будинок Дослідної станції, відділення Ощадбанку, магазини, багато- та одноповерхові житлові будинки.
Чому «М’ятно-дослідна»?

Детальнiше..

П'ятниця, Лип. 03 2026

0 коментарів

Прилуки, яких ми не знаємо Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Мединщина – куток над Удаєм із власною історією

Серед численних історичних куточків Прилук особливе місце посідає Мединщина – мальовничий мікрорайон у західній частині міста, що простягнувся від району центральної міської лікарні (Трубарівщина) до Дослідної станції, між річкою Удай та вулицею Київською. Сьогодні це один із житлових районів Прилук, але його історія сягає глибини століть.
Назва «Мединщина», за однією з версій, походить від прізвища козацької або землевласницької родини Мединських, які володіли землями на цій території. У документах XVIII-XIX століть зустрічаються згадки про хутори та садиби, розташовані вздовж Удаю, де селилися козаки, ремісники та хлібороби.

Детальнiше..