І знову Прилуцька громада в скорботі. В останню дорогу ми провели нашого земляка, мужнього воїна, життя якого відібрала безжальна війна.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військово- службовець, молодший сержант Збройних Сил України СІНЧУК Валерій Вікторович.

Народився Валерій Сінчук 1 жовтня 1982 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькому ліцеї №1. Після школи вступив до Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «Слюсар». Валерій був людиною з великим серцем, добрим, щирим і відкритим до людей.
Протягом 8 років сумлінно працював на Прилуцькому м’ясокомбінаті, не боявся важкої праці та завжди виконував свою роботу відповідально. Згодом почав працювати в НГВУ «Чернігівнафтогаз» помбуром, де також зарекомендував себе як чесний і працьовитий працівник.

Що значить День Соборності?Для кожного з нас це символ того, що Україна не розділена на «захід» чи «схід». Це свято нашої цілісності, доказ того, що українці сильні та єдині.
Соборність – це не лише географічна єдність, це міцний зв’язок наших сердець, наших прагнень до свободи, справедливості й незалежності. Це про спільну мету та незламну віру в наше майбутнє.
Напередодні важливої для всієї України дати Громадська організація «Захист держави» разом із знаною письменницею Лілією Бондаревич-Черненко організували в соціальному просторі міського Будинку культури круглий стіл чи то теплу зустріч дотичних до цього свята людей, які кожен на своєму фронті творять сучасну історію нашої країни.
Серед запрошених спікерів – історики, мистецтвознавці, військові, волонтери, митці. Серед слухачів – ветерани сучасної війни та, звісно ж, молодь – студенти педколеджу.
Уся зустріч була поділена на своєрідні тематичні блоки. Обмін думками розпочали з екскурсу в історію. Ігор ХОМЕНКО, вчитель історії, автор наукових статей з історії Чернігівщини, а також голова Молодіжної ради Сухополов’янської ОТГ своєю розповіддю допоміг присутнім поринути в події сторічної давнини й ніби самим стати учасниками доленосної зустрічі з нагоди підписання Акту злуки.

До Прилуцької міської ради регулярно надходять звернення від жителів міста щодо надання одноразової грошової допомоги. У міському бюджеті передбачені кошти на заходи у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, тож у ході чергового засідання виконавчого комітету його члени прийняли рішення виділити наступні суми:
1. Громадянам міста, членам сімей військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні – 20 тис. грн (1 родина).
2. Військовослужбовцям, які отримали поранення – 55 тис. грн (3 особи по 15-25 тис. грн).
3. Мобілізованим громадянам до лав Збройних Сил України – 610 тис. грн (4 особи по 20 тис. грн, 53 особи по 10 тис. грн).

Ще сімох військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, буде відзначено Почесною відзнакою Прилуцької міської ради «ЗАХИСНИК УКРАЇНИ – ГЕРОЙ ПРИЛУЦЬКОЇ ГРОМАДИ» (посмертно):
– АСТАШЕНКОВА Михайла Сергійовича 23.02.1983 р.н.;
– КАНИГІНА Романа Веннадійовича 03.12.1983 р.н.;
– КАШПУРА Анатолія Івановича 16.06.1978 р.н.;
– МИЛЕЙКА Олександра Миколайовича 18.08.1973 р.н.;
– НАЗАРУКА Сергія Володимировича 14.12.1987 р.н.;

Прилуцька міська рада постійно підтримує ЗСУ, виділяючи кошти з місцевого бюджету на потреби захисників, зокрема, шляхом спрямування значних сум на підтримку підрозділів у межах спеціальних програм, а також через надання грошової допомоги військовим та їхнім родинам.
Так, 16 січня в Прилуках відбулося засідання постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку та бюджету міста, розвитку інфраструктури та регуляторної політики, де й розглянули питання перерозподілу коштів міського бюджету для забезпечення нагальних потреб Збройних Сил України. У результаті було виділено 10 мільйонів гривень на підтримку ЗСУ. Це те, що було передбачено бюджетом на 2026 рік.

Через складні погодні умови, а також часті відключення електропостачання, а відповідно й подачу тепла в Прилуках, згідно рішення міської комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій уже вдруге прийнято рішення продовжити канікули для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Спочатку додали тиждень із 12 по 19 січня. Наразі ще два – з 20 січня по 1 лютого. Загалом удома діти перебуватимуть понад місяць.
Що стосується закладів дошкільної освіти (дитячі садки), закладів позашкільної та мистецької освіти, то вони працюватимуть у штатному режимі. За потреби можливий перехід на короткотривалі групи, за рішенням управління освіти міськради.

Російсько-українська війна – це час великих і складних випробувань. Щодня наші воїни на передовій, а український народ у тилу чинять опір агресору, демонструючи неймовірну стійкість і незламність духу.
Сьогодні Прилуцька громада знову в жалобі. Майже два роки родина чекала, молилася та вірила, що їхній воїн повернеться додому живим. На жаль, дива не сталося.
14 січня прилучани зібралися в самому серці Прилук, під стінами Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби попрощатися та провести останнім земним шляхом нашого земляка, захисника України – солдата Збройних Сил України МУСІЄНКА Сергія Володимировича.

Народився Сергій Володимирович 3 грудня 1971 року в селищі Дружба Прилуцького району Чернігівської області. Шкільні роки промайнули в Дружбинській середній школі при військовій частині.
З 1989 по 1991 роки проходив строкову військову службу, після чого 14 років працював в органах Міністерства внутрішніх справ у місті Прилуки.

16 січня в Прилуках відбулася надзвичайно важлива й зворушлива подія – вручення Відзнаки «Почесний громадянин міста Прилуки» (посмертно) нашим землякам, які віддали своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Іще 16 родин загиблих Захисників отримали високі відзнаки Прилуцької міської ради з рук міського голови Ольги Попенко. Це – щира подяка громади за жертовність, мужність і незламну відданість Батьківщині.
Почесне звання «Почесний громадянин міста Прилуки» (посмертно) присвоєно військовослужбовцям, які стали на захист України та віддали за неї найдорожче – власне життя:
– АКІМОВУ Аліку Вазіровичу (04.04.1984 – 09.08.2024);
– БОГДАНУ Олегу Володимировичу (16.09.1984 – 26.04.2023);