Народився Максим Вікторович 27 січня 1978 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №13. Із 1993 по 1996 рік навчався в Прилуцькому профтех- училищі за спеціальністю «електрогазозварник». Пізніше – в Полтавському національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Після навчання працював помічником бурильника в Прилуцькому управлінні бурових робіт. Згодом – майстром бурових робіт на підприємстві з видобутку газу.
Любив спорт, грав у футбол. У юнацькі роки професійно займався біатлоном. Був люблячим чоловіком і батьком, чесним і справедливим другом, порядним колегою.
У 2022 році, не вагаючись, став на захист рідної держави та українського народу. Проходив службу у військовій частині А4723 на посаді гранатометника 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону.
2 квітня 2024 року під час штурмових дій противника біля населеного пункту Андріївка Луганської області, мужньо виконавши свій військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, Максим Ушенко загинув.
У глибокому смутку залишилися рідні Максима: дружина Наталія Анатоліївна, доньки Ліза та Катя.
Невимовним болем сповнені сьогодні серця близьких Максиму Ушенку людей. Пам’ять про його героїзм назавжди залишиться в наших серцях. Адже Герої не вмирають, вони приєднуються до Небесного війська та продовжують нас оберігати.

Навічна Слава
Герою України!