Друкувати цю сторінку

Скорботні дні для Прилуччини

Останні дні для прилучан знову огорнуті смутком. Останнім земним шляхом жителі громади провели двох земляків військовослужбовців – солдата Збройних Сил України МАРМИЛЬОВА Владислава Дмитровича, на тіло якого рідні чекали понад рік, та солдата ЛОГВИНЕНКА Петра Сергійовича, який, пройшовши пекло війни та реабілітацію, помер у цивільному житті.

Владислав Мармильов народився 15 червня 2001 року в місті Прилуки. Безтурботні шкільні роки пройшли в Прилуцькій школі №14. Після закінчення школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу. Працював у рідному місті в супермаркеті «Траш» старшим менеджером.
Через місяць після початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов служити до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку. Мав позивний «Мармелад».


19 квітня 2024 року життєвий шлях солдата Владислава Мармильова трагічно обірвався під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області.
У глибокому смутку залишилися рідні Владислава: мама Наталія Володимирівна, бабуся Марія Іванівна, дружина Анна та донечка Мілана, а також двоюрідні сестри Ніна та Ванда.

Петро Логвиненко народився 24 березня 1995 року в селі Переволочна Прилуцького району Чернігівської області. Шкільні роки промайнули в Переволочнянській школі. Після закінчення 9 класів вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу, а після його закінчення – до Сумського державного університету. Працював у товаристві «Наташа-Агро», у товаристві «Батьківщина». А на початку повномасштабного вторгнення – у Автостраді, звідки і пішов у перші дні війни захищати рідні Прилуки.
З квітня 2022 року Петро Логвиненко захищав Україну на Східних кордонах, а саме на Донецькому напрямку. У кінці 2022 року отримав тяжке поранення, після чого проходив лікування. Уже після відновлення був переведений до військової частини в рідному місті. Мав позивний «Охотник».
25 жовтня 2025 року життєвий шлях солдата Петра Логвиненка обірвався.
У глибокому смутку лишилися рідні Петра: мама Надія Єлисеївна, батько Сергій Миколайович, брат Сергій, дружина Марина та донечка Меланія.
Владислав і Петро назавжди залишаться в пам’яті рідних, друзів і побратимів як добрі, чуйні та вірні сини своєї неньки України.


Слава та шана воїнам-оборонцям!

Прочитано 210 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Останнє від Web-editor

Подібні матеріали