У 2001 році був призваний на строкову військову службу. Через рік – звільнений у запас.
Одружився, народилася донька Анастасія, яка була його гордістю та натхненням. Мав досвід роботи на різних підприємствах Прилук і Києва. Працював газоелектрозварювальником.
З 2012 року навчався в Національному університеті Державної податкової служби України, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та отримав кваліфікацію юриста.
Дуже любив подорожувати, готувати смачні українські страви, із захопленням читав книги.
На початку повномасштабного вторгнення Павло активно займався волонтерською діяльністю. У травні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України на посаду водія у військову частину міста Прилуки. У лютому 2025 року був переведений до іншої військової частини. Мав позивний «Шаман» за свою проникливість і військову інтуїцію.
26 листопада 2025 року під час виконання службових обов’язків на Дніпропетровщині матрос Павло Телух отримав поранення несумісні з життям, від яких помер у лікарні 27 листопада.
Павло Петрович віддав своє життя, захищаючи рідну країну та український народ від агресії російської федерації. Його життя стало служінням Україні. Він боровся до останнього подиху, відстоюючи свободу та незалежність своєї землі.
У глибокій скорботі залишилися рідні Павла: мама Ніна Іванівна, брат Юрій Петрович, дружина Тетяна Григорівна, донька Анастасія.

Павло Телух був справжнім патріотом, відданим військово- службовцем.

Шана вірному сину України!