Друкувати цю сторінку

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях

Страшні звістки про втрату воїнів у цій війні, на жаль, продовжують надходити в нашу громаду. І кожна втрата – до щему в серці…
Двічі за тиждень ми попрощалися з воїнами-оборонцями, життя яких забрала війна з окупантом.
Усією громадою в останню земну дорогу ми провели своїх земляків, мужніх воїнів, загиблих захисників ЯВСТВЕННОГО Олександра Вікторовича та БУКРІЯ Дмитра Дмитровича.

Олександр Явственний народився 6 серпня 1986 року в Прилуках. Шкільні роки його пройшли в Прилуцькій гімназії №3, де закінчив 11 класів. Одразу після школи розпочав трудову діяльність. Сумлінно заробляв на життя, працюючи на будівництві в місті Київ. Кілька років доглядав свою стареньку бабусю в селі Рудівка, для якої був опорою. Дуже любив свою племінницю й опікувався нею. На жаль, власну сім’ю створити не встиг.
У жовтні 2024 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Побратими дали Олександру позивний «Бурий».


Загинув солдат – стрілець, помічник гранатометника Явственний Олександр Вікторович, 5 січня 2025 року під час захисту своєї Батьківщини, виконуючи конституційний обов’язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, перебуваючи в Курській області російської федерації.
У глибокій скорботі лишилися рідні Олександра: мама Ніна Іванівна, брат Дмитро, племінниця Софія.

Дмитро Букрій народився 29 липня 1981 року в місті Прилуки, де й прой- шли його дитячі та юнацькі роки. Навчався в Прилуцькій середній школі №4, де закінчив 11 класів. Після навчання розпочав свою трудову діяльність і реалізовував себе в будівельній сфері. Зокрема, викладав тротуарну плитку, брав участь у ремонті доріг.
Був прекрасним, турботливим батьком, дуже любив своїх дітей.
У березні 2024 року з великої любові до рідної землі, з мужністю та відвагою Дмитро добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Десні, де здобув необхідні навички та професійну підготовку.
На жаль, недовгим виявився військовий шлях Дмитра. 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку солдат Букрій Дмитро загинув.
У глибокому смутку залишилися рідні Дмитра: батько Дмитро Дмитрович, донька Діана, син Дмитро, брат Богдан і сестра Ганна.

Висловлюємо щирі співчуття родинам Героїв. Ми ніколи не пробачимо ворогу кровопролиття та всі ті біди, які він приніс на нашу землю.
Надіємося лише на те, що скоро ця нечисть буде вигнана з території нашої держави і ми будемо роз- вивати незалежну та вільну Україну. І наш обов’язок пам’ятати тих, які віддали свої життя заради цієї високої мети.


Світла пам’ять Героям!

Прочитано 161 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Останнє від Web-editor

Подібні матеріали