Валерій Юрченко народився 17 грудня 1975 року в Бахмачі. Навчався в Прилуцькій ЗОШ №8, після 9 класів вступив до Прилуцького професійного ліцею, де здобув спеціальність слюсаря- електрозварювальника.
Працював на різних підприємствах. Любив риболовлю, збирання грибів, захоплювався технікою та мотоциклами.
21 лютого 2025 року Валерій вступив до лав ЗСУ. Серед побратимів мав позивний «Батя». За мужність і відвагу, проявлені під час захисту України, був нагороджений відзнакою Президента України – медаллю «За військову службу Україні».
9 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку старший сержант Валерій Юрченко загинув.
У нього залишилися мама Віра Григорівна, сестра Тетяна, брат Олег, побратими, друзі та всі, хто знав і любив його.

Олег Мартиненко народився 4 березня 1980 року в Прилуках. Дитинство провів у Рожнівці. Навчався в Прилуцькій школі №2, після 9 класів здобув у Прилуцькому професійному училищі спеціальність монтажника-газозварника.
Проходив строкову службу у 72-й бригаді, згодом отримав звання старшого сержанта. З 1999 по 2006 рік працював на заводі «Білкозин», а з 2016 року – водієм маршрутного автобуса.
У 2014 році добровільно вступив до лав ЗСУ, брав участь у бойових діях на Луганському напрямку в складі 1-ї танкової бригади. Побратими знали його за позивним «Мартин».
Із перших днів повномасштабного вторгнення Олег захищав Прилуччину та Україну, активно волонтерив і допомагав військовим. У березні 2026 року знову доєднався до лав ЗСУ.
20 вересня 2026 року старший сержант Олег Мартиненко загинув під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку.
У скорботі залишилися мама Ніна Миколаївна, дружина Олеся, доньки Тая та Анастасія, брат В’ячеслав, побратими, друзі та вся громада.

Вічна пам’ять
і слава Захисникам України!