У першій половині ХХ століття район залишався важливою частиною господарського життя Прилук. У 1930 році тут було створено Броваро-Данчиківську сільськогосподарську артіль, яка згодом стала колгоспом імені Тараса Шевченка. Артіль налічувала 340 га землі та 158 працездатних членів.
Броварки зберегли чимало архітектурних пам’яток кінця XIX – початку XX століття. Серед них – садиба Тарновських по вул. Соборній, 31, будинок колишньої учительської семінарії на розi вулиць Київської та Котляревського, споруди колишньої тютюнової фабрики Розенберга на вул. Леонтовича, №№ 62а, 62б, 62в та будівля колишньої винної монополії на вул. Київській, 337. Особливу увагу привертає колишня хоральна синагога (не діє), у приміщенні якої тривалий час працював міський кінотеатр. Крім того, на території Броварок розташована середня школа №4 (не діє), аптека, Прилуцький професійний ліцей, магазин, міське бюро ДРАЦС, фабрика господарчих виробів (не діє).
Будинок, що пережив кілька епох
Серед старої забудови Броварок особливе місце посідає мурований одноповерховий будинок у стилі модерн, зведений наприкінці ХІХ століття. Сьогодні тут розміщуються відділ поліції та підрозділ стандартизації й метрології, але за більш ніж столітню історію будівля змінила чимало призначень.
Свого часу тут працювали бібліотека, дитяча лікарня та райком комсомолу. Проте найтрагічніші сторінки її історії пов’язані з діяльністю репресивних органів. До Другої світової війни в будівлі розташовувалося відділення ДПУ, а під час нацистської окупації – гестапо.
Первісним власником садиби був Володимир Тарновський – представник відомого роду українських меценатів. Він зводив будинок як родинний маєток і навіть планував створити тут мистецьку галерею, збираючи твори живопису та скульптури. Територію прикрашали парк із екзотичними рослинами, господарські споруди та дерев’яний флігель, який до наших днів не зберігся.
Цікаво, що й сьогодні можна побачити частину колишньої садиби – старовинну цегляну огорожу та готичну браму зі стрільчатою аркою. Вони нагадують про часи, коли ця будівля була однією з найкрасивіших приватних резиденцій Прилук.
Отож, сьогодні Броварки поєднують житлову забудову, освітні заклади та історичну спадщину. Це один із тих районів, де на кожній вулиці можна знайти сліди різних епох – від козацьких часів до індустріального розвитку Прилук.
Цікавий факт: Якщо Квашинці нагадують про давнє передмістя, а М’ятно-дослідна станція – про наукові досягнення, то Броварки зберегли пам’ять про старовинне міське ремесло. Фактично це єдиний історичний район Прилук, назва якого прямо розповідає про професію людей, що жили тут кілька століть тому. Тож кожного разу, коли прилучани згадують Броварки, вони мимоволі згадують і про давніх броварів – майстрів, які варили напої для всього міста.
