Культура (100)
35 років тому (21 липня 1990 року) в кращі засвіти відійшла прекрасна жінка й талановита письменниця – наша землячка Любов Забашта.
Уже кілька років поспіль прилуцькі письменники та інтелігенція міста збираються біля пам’ятника письменниці-землячки, аби віддати їй шану й провести Годину пам’яті, а також згадати творчість поетки та «прозвітувати» про власні напрацювання за рік. Традиційно присутні поклали квіти поетесі та продовжили цього разу спілкування в стінах Прилуцької школи мистецтв.
Саме в ці дні щороку розпочинаються Літні літературні читання імені Любові Забашти. Започаткувала їх міська центральна бібліотека п’ять років тому, і кожного року прилуцькі митці додають свої нові напрацювання до творчого вінка поетці. Загалом центральна книгозбірня постійно проводить виховні заходи з творчості Любові Забашти, популяризує її творчість через новітні інформаційні технології та підтримує зв’язок із родиною поетки.
Уже скоро в стінах Прилуцького краєзнавчого музею імені Василя Маслова можна буде віртуально споглядати Ґалаганівську колекцію. Поки лише частину, але й це вже велика перемога.
Це стало можливим завдяки створеній і поданій грантовій заявці від Громадської організації «Млин часу», яку очолює Теяна ЗОЦЬ, та за підтримки Українського культурного фонду, який і взяв на себе фінансові зобов’язання.
Отож, розпочинає реалізацію проєкт «Локальна спадщина Прилуччини в мистецькій Ґалаганівській колекції».
Це знана мистецька колекція, яка в 1927 році з Сокиринського музею потрапила до Прилуцького, а вже 1953 року була передана на постійне зберігання до Чернігівського історичного.
У центральній бібліотеці ім. Любові Забашти відбувся творчий майстер-клас зі створення символічної «пташки миру» в техніці джгутового плетіння. Організаторами заходу стали:
Дорошенко Світлана Миколаївна – керівник гуртка вишивки бісером;
Горбань Ніна Іванівна – головна бібліотекарка міської центральної кигозбірні.
Символічна творча майстерня розмістилася в читальній залі бібліотеки. Ведучі розповіли дітям історію символу «птаха миру», пояснили його значення – як знаку надії та єдності в сучасному світі. Малеча з великим ентузіазмом бралася до роботи, уважно слухала роз’яснення та із захопленням майструвала свої маленькі шедеври.
Щороку 4 червня світ відзначає Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії, який започаткувала Генеральна Асамблея ООН. В Україні День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації, запроваджений із 2021 року. З цієї нагоди на Театральній площі Прилук відбулася всеукраїнська акція «Голоси дітей». Разом із прилучанами представники міської ради схилили голови в скорботній тиші на знак пам’яті про невинно вбитих маленьких українців. На деревах поблизу міського Будинку культури присутні повісили паперових янголят і маленькі дзвіночки – символи голосів дітей, яких забрала війна.
Цей день є нагадуванням про жахливі наслідки зброй- ної агресії та невимовний біль, що вона принесла українським родинам. Саме російська агресія завдає українським дітям нестерпних страждань. Із 2014 року українські сім’ї та діти перебувають у постійній небезпеці, адже вони отримують травми та поранення, переживають залякування та сексуальне насильство, їх викрадають і розлучають із рідними, і, найголовніше, вони втрачають свої дорогоцінні життя.
У Прилуках пройшов Міжнародний відкритий хореографічний фестиваль-конкурс «Свято танцю», присвячений Міжнародному дню танцю. Дійство відбулося 4 травня в міському Будинку культури.
Уже традиційно організаторами фестивалю-конкурсу виступили Прилуцький міський Будинок культури, благодійна організація «Мистецькі барви» та шоу-агенція «PRO Свято» за підтримки Прилуцької міської ради, а також відділу культури та туризму міської ради.
Цьогорічний фестиваль зібрав учасників із різних регіонів: Чернігівської, Полтавської, Київської областей, з Києва та навіть із-за кордону (США). Учасники змагалися в різних вікових категоріях і абсолютно різних хореографічних жанрах.
ГРАН-ПРІ фестивалю отримали:
Інформаційні джерела вказують, що слово «автентичний» означає справжній, цілком достовірний, заснований на першоджерелах.
Автентичний фольклор – це усна народна творчість, яку передають від покоління до покоління окремі індивіди (рідше – гурти). Це переважно майстри слова, співу, гри, танцю, створення одягу чи предметів побуту.
Давно українці відірвалися від «совкової» культури й почали більше заглиблюватись у першоджерела виникнення українських пісень, билин, танців і т. д.
А з вторгненням росії на наші території в 2022 році відбувся шалений сплеск вивчення української культури: з’явилися нові обробки на старі пісні, перепошив (відтворення) старих строїв в одязі, вивчення українських страв, що є прямим доказом давньої історії українського народу.