Одружився. З дружиною Вікторією створили міцну сім’ю. Разом розвивалися, долали труднощі та підтримували один одного. Водночас Дмитрій завжди залишався вірним військовій присязі та побратимам.
За час військової служби Дмитрій брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках: Куп’янському, Сумському, Торецькому, Покровському. Як розвідник неодноразово допомагав побратимам знаходити їх і виходити з позицій, проявляючи мужність і відповідальність.
У 2025 році опанував новий напрямок служби – став пілотом БПЛА, продовжуючи виконувати бойові завдання. Мав позивний «Панда» за його доброту, усмішку та життєрадісність.
Виконуючи бойові завдання двічі був поранений, але і далі продовжував нести службу та захищати рідну країну.
За заслуги передчасно отримав звання сержанта. У 2024 році за мужність, героїзм та успішне виконання бойових завдань був нагороджений Золотим хрестом Головнокомандувача ЗСУ.
У 2025 році отримав медаль Міністерства оборони України «За поранення».
На жаль, 4 січня 2026 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, сержант Дмитрій Отрош загинув.
У скорботі залишилися рідні Дмитрія: мама Олена Анатоліївна, дружина Вікторія, бабуся Світлана Миколаївна.
Вічна пам’ять Герою, який ніс світло та сміливість у найтемніші часи!