Він був частиною боротьби за Перемогу

Четвер, Жовт. 29 2026
Написав: Web-editor
розмір шрифта

Смесители для душа и ванны
Детские игрушки, развивающие игры

Друк Email

Наша історія сьогодні пишеться не чорнилом, а кров’ю. Щодня та щохвилини Україна бореться за свою цілісність, за життя та свободу українського народу та, на жаль, втрачає як військових, так і цивільне населення.
Вчора Прилуцька громада мала честь провести в останню дорогу не свого земляка, але відважного українського Героя, життя якого відібрала безжальна війна.
На Соборній площі відбувся мітинг-прощання із загиблим військовослужбовцем – молодшим сержантом Збройних Сил України СКОРОДУМОВИМ Ярославом Сергійовичем.

Народився Ярослав Скородумов 2 жовтня 1990 року в селищі Володарське Маріупольського району Донецької області. У 2008 році закінчив загальноосвітню школу, брав активну участь у шкільному житті. Ярослав був доброзичливим, веселим, принциповим юнаком. Добре навчався та проявляв спортивні здібності. Захоплення спортом почалося ще з 7 класу. Був активним учасником у шкільних, районних і місцевих змаганнях. Ярослав відзначений численними грамотами та подяками. У 2011 році здобув титул чемпіона України з вільної боротьби. Виховувався у великій і дружній родині: мама, вітчим, сестра та бабуся. Ярослав був турботливим сином, братом та онуком. На жаль, зараз його родина перебуває на окупованій території.

У 2023 році Ярослав не зміг бути осторонь війни, коли рідна земля потребувала захисту, тому не вагаючись приєднався до лав Збройних Сил України, де служив за контрактом. Проходив військову службу в частині А225 окремої штурмової бригади, куди прийшов простим солдатом-кулеметником. Старанно виконував бойові накази, зарекомендував себе з кращої сторони та згодом став командиром відділення. Брав безпосередню участь у боях за Часів Яр на Донецькому напрямку, де за проявлену мужність був нагороджений Відзнакою «За важкі штурмові бої».

У серпні 2024 року здійснював прорив російського кордону на Курському напрямку, де зазнав поранення. Лікування проходив у Прилуках, у той час і прикипів душею до нашого міста та його людей. Після повернення до служби, був призначений заступником командира роти, а згодом командиром роти. Ярослав Сергійович користувався безперечним авторитетом і повагою серед офіцерського складу, сумлінно виконував свій службовий обов’язок, вболіваючи душею за спільну справу та рідну частину.

21 грудня 2024 року на Курському напрямку молодший сержант Ярослав Скородумов загинув.
У глибокому смутку залишились рідні Героя: мама, вітчим, сестра, бабуся, тітка Оксана, друзі, знайомі. Прилуцька земля, як і заповідав сам Ярослав, стала місцем вічного спочинку українського воїна.

Честь і слава Герою!