№ 36

вересня 2026 року

Городяни

Городяни (125)

Четвер, Бер. 19 2026

Знову біль і сльози. Прилуцька громада знову попрощалася з Героєм, зі своїм земляком-оборонцем, життя якого забрала ця безжальна війна.
14 березня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести останнім земним шляхом загиблого військовослужбовця, старшого сержанта Збройних Сил України ОНИЩЕНКА Володимира Вікторовича.
Народився Володимир Онищенко 20 грудня 1967 року в селищі Варва Прилуцького району. Закінчив місцеву школу, після чого вступив до Київського геолого-розвідувального технікуму Міністерства геології за спеціальністю «Технік розвідки родовищ корисних копалин», який закінчив у 1990 році та отримав кваліфікацію «Гірничий технік-розвідник».

Понеділок, Бер. 09 2026

Знову гірка звістка з війни прилетіла до Прилук. У запеклому бою обірвалося життя ще одного нашого земляка – патріота та оборонця.
На щиті до рідного дому повернувся захисник України, загиблий військовослужбовець, солдат Збройних Сил України ХОРЛУНОВ Костянтин Валентинович.
Доля Костянтина присудила йому стати Героєм.
Народився Костянтин Хорлунов 9 березня 1969 року в Прилуках. Навчався в Прилуцькій школі №14. Після 9 класу вступив до Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка за спеціальністю «Вчитель креслення та трудового навчання».

Понеділок, Бер. 09 2026

Ім’я Анатолія Миколайовича Риженка займає особливе місце в культурному просторі Прилуччини. Талановитий художник, щирий українець, людина високої моралі та глибокої внутрішньої культури – він зробив вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва нашого краю та збереження його мистецької пам’яті.
Анатолій Риженко був митцем, для якого живопис був не ремеслом, а способом мислення й розмови зі світом. Його роботи вирізняються тонкою кольоровою гармонією, чистотою образів, світлом і щирістю. У картинах художника – українське небо, рідна земля, жіночі образи, квіти, пори року, настрій тиші й роздумів. Його живопис легко читається, але водночас залишає простір для внутрішнього діалогу глядача з полотном.
Особливої поваги заслуговує людська позиція митця. Анатолій Миколайович був людиною скромною й безкорисливою – багато своїх робіт він дарував друзям, поціновувачам мистецтва, установам. Його картини сьогодні прикрашають приватні колекції та громадські простори, залишаючись живим свідченням таланту автора.

Понеділок, Бер. 09 2026

Сумні звістки з війни розлітаються Україною. Прийшла така й до нашої громади.
На щиті до рідного дому повернувся щирий патріот і захисник, загиблий військовослужбовець, солдат Збройних Сил України ЛЯШОВ Дмитро Олександрович.

Народився Дмитро Ляшов 5 січня 1991 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій гімназії №9, був добрим, спокійним і кмітливим учнем.
Після школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу за спеціальністю «Землевпорядкування», який закінчив із відзнакою.
Продовжив навчання в Рівненському університеті водного господарства, де у 2014 році здобув професію «Інженер-землевпорядник».

Понеділок, Лют. 09 2026

Український народ переживає час великих і складних випробувань, але водночас і час єдності та героїзму. Щодня наші воїни чинять опір агресору, демонструючи неймовірну стійкість і незламність духу. Та, на жаль, часто платять за це своїм здоров’ям і життям.
29 січня для Прилуцької громади знову стало днем смутку. Ми попрощалися з мужнім, достойним воїном, захисником нашої країни, який втратив своє життя боронячи країну та нас із вами.
Біля собору Різдва Пресвятої Богородиці зібралися містяни, аби провести в останню дорогу військовослужбовця, солдата Збройних Сил України РОГАНОВА Андрія Вікторовича.
Андрій Вікторович народився 22 січня 1974 року в місті Костянтинівка Донецької області. Там пройшло його дитинство, роки навчання та праці. Працював трактористом на місцевих заводах, пізніше – каменярем. Андрій Роганов зводив печі по всій Україні. Війна змінила всі плани та сподівання. Чоловік втратив рідний дім, але пішов захищати чужі.

Понеділок, Лют. 09 2026

І знову Прилуцька громада в скорботі. В останню дорогу ми провели нашого земляка, мужнього воїна, життя якого відібрала безжальна війна.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військово- службовець, молодший сержант Збройних Сил України СІНЧУК Валерій Вікторович.

Народився Валерій Сінчук 1 жовтня 1982 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькому ліцеї №1. Після школи вступив до Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «Слюсар». Валерій був людиною з великим серцем, добрим, щирим і відкритим до людей.
Протягом 8 років сумлінно працював на Прилуцькому м’ясокомбінаті, не боявся важкої праці та завжди виконував свою роботу відповідально. Згодом почав працювати в НГВУ «Чернігівнафтогаз» помбуром, де також зарекомендував себе як чесний і працьовитий працівник.

Страница 4 из 21

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 406 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!