оті. Невтішна звістка прийшла в громаду та в сім’ю військовослужбовця. 22 березня ми всією громадою провели на вічний спочинок нашого земляка – мужнього воїна, захисника України, який загинув, захищаючи рідну землю та український народ від російського окупанта.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військовослужбовець, солдат Збройних Сил України ПИРОЖЕНКО Олександр Віталійович.

Народився Олександр Пироженко 10 серпня 1983 року в селі Малківка на Прилуччині. Навчався в Прилуцькій школі №13 до 8 класу. А завершив середню освіту в рідному селі. З дитинства був активним і наполегливим. Любив техніку та прагнув усе розбирати й збирати власними руками.
Після школи життя привело Олександра в Прилуки, де він і знайшов своє місце та свою справу. У 2001 році закінчив Прилуцьке професійне училище №34, опанувавши професію «електрогазо- зварювальник».
Проходив строкову службу в армії.
Після цього понад 10 років працював помічником друкаря на підприємстві «АІР-поліграф».
Військовий шлях Олександра розпочався ще у 2014 році. Тоді він не вагаючись доєднався до лав Збройних Сил України, щоб захищати цілісність держави.
У 2015 році отримав статус Учасника бойових дій і нагрудні знаки «Учасник АТО» та «Ветеран війни. Учасник бойових дій».
Після повернення до мирного життя працював у ТОВ «Алітоні».
Та коли знову настав час захищати Батьківщину, Олександр без вагань долучився до лав оборонців. Проходив службу солдатом механіком-водієм 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини.
5 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області, Олександр із позивним «Пирожок» загинув, залишившись вірним присязі та рідній землі до останнього подиху.
У глибокому смутку залишилися рідні військовослужбовця: мама Світлана Володимирівна, сестра Тетяна Віталіївна, дружина Тетяна Миколаївна, доньки Анна та Софія, друзі, знайомі.
Ми віддаємо шану загиблому воїну, вірному сину України. Олександр Пироженко навічно в строю.

Слава Герою!