№ 36

вересня 2026 року

Городяни

Городяни (125)

Четвер, Січ. 30 2025

Івченко Євген Анатолійович 01.07.1987 року народження, прилучанин. Відвідував дитячий садок по вул. 8 Березня. У 1 клас пішов до 9 школи. Був дуже активним, непосидючим, любив пригоди, не міг сидіти спокійно, веселий, завжди знаходив розваги собі й іншим.
Борець за справедливість, не мовчав, коли ображали інших. Був дуже наполегливим. Якщо хотів чомусь навчитись, то пробував декілька разів, доки не вийде. Так навчився в’язати, вишивати, виплавляти, вирізати, пекти найсмачніші «наполеони». Мав дуже сильні братські почуття до сестри. Вони ділили між собою всі секрети, підтримували та виручали один одного.
З дитинства любив їздити на автомобілі, спочатку в тата на руках, потім здав на права.
Після закінчення школи не захотів вступати до університету, мотивуючи, що ще не визначився. Пішов навчатися до Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «Агент із постачання». Мріяв про армію. Служив в Києві при Національній Академії Оборони України в автомобільній роті. Йому пропонували залишитися служити, але на той час вирішив повернутися додому.

Четвер, Січ. 23 2025

Українські воїни мужньо й самовіддано виборюють нашу землю. Міцним щитом стають на захист українського народу та, на жаль, частина з них на щиті повертається додому.
У глибокій скорботі, зі сльозами на очах 17 січня прилучани зібралися біля собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести на вічний спочинок мужнього воїна, який втратив життя захищаючи рідну землю та весь український народ від російського агресора.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – військовослужбовець Збройних Сил України солдат ГРИЩЕНКО Володимир Анатолійович.

Четвер, Січ. 16 2025

І знову біль… і знову втрати…

Чорна звістка огорнула всю Прилуцьку громаду.

Сьогодні ми провели в останню дорогу нашого мужнього земляка, який загинув захищаючи рідну землю та український народ від ворожої російської навали.

Кожне прізвище загиблого воїна – це історія відваги в бою, це окрема історія життя, покладеного на вівтар заради вільного майбутнього українців заради своєї Батьківщини.

На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військовослужбовець Сил оборони України, солдат МАЛИШ Владислав Сергійович.

 

Народився Владислав Малиш 28 жовтня 1994 року. Шкільні роки його пройшли в Прилуцькій гімназії №5.

Четвер, Січ. 16 2025

Сьогодні Прилуцька громада знову зібралася на Соборній площі поблизу храму, аби провести в останню дорогу свого земляка, життя якого передчасно обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.

На щиті до рідного дому повернувся Герой – військовослужбовець, солдат Збройних Сил України КАРИЙ Станіслав Валерійович.

 

Народився Станіслав Валерійович 6 серпня 1986 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №3. Закінчив Прилуцький професійний ліцей за спеціальністю «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування. Електрозварник ручного зварювання».

Працював на Прилуцькому м’ясокомбінаті. Згодом переїхав до Києва, де працював у будівельних компаніях.

Четвер, Січ. 16 2025

ого міського Будинку культури висловлює глибоку скорботу з приводу смерті своєї колеги, керівника народного ансамблю української пісні «Калина», Петренко Марії Іванівни, яка померла 4 січня 2025 року внаслідок тяжкої хвороби.
Щира, харизматична, талановита Марія Іванівна віддала сцені 65 років свого життя. Свій творчий щлях розпочала у 1957 році, ставши учасницею народного ансамблю «Прилучанка» міського Будинку культури, а з 17 років керувала танцювальним колективом при Будинку культури заводу «Будмаш». У вересні 2000 року створила фольклорний колектив «Калина» при Будинку культури, а в 2008 році колектив отримав звання «народний аматорський».
Ансамбль унікальний, адже його учасники не тільки гарно співали, а й грали на різноманітних шумових музичних інструментах, відтворювали в постановках народні звичаї та обряди. За час свого існування, а це понад 25 років, ансамбль «Калина» об’їздив мало не всю Україну. І скрізь колектив зустрічали з радістю, бо вміли завоювати любов публіки.

Четвер, Січ. 09 2025

Багато болю та багато втрат принесла війна на долю нашого народу. Кожна українська громада оплакує полеглих воїнів-земляків, проводжаючи їх на вічний спочинок.
7 січня в Прилуках знову день жалоби. На щиті до рідного дому повернувся Герой, життя якого обірвала безжальна війна.
Прилуцька громада віддала шану та провела останнім земним шляхом свого земляка – військовослужбовця, солдата Збройних Сил України, ІВАНОВА Ігоря Володимировича.
Народився Ігор Володимирович 2 грудня 1988 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №4. Після 9-го класу вступив до Прилуцького професійно-технічного училища, де здобув освіту за спеціальністю «Слюсар із ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів категорії С».

Страница 10 из 21

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 407 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!