№ 36

вересня 2026 року

Городяни

Городяни (125)

Четвер, Черв. 13 2024

Прилуки знову в скорботі. На щиті до рідного дому повернувся наш земляк, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.
Українську землю вже не перший рік не полишають біль і страждання воєнного часу. У бою за долю Батьківщини воїни втрачають своє здоров’я та, на жаль, і своє життя. Кожен воїн – це окремий всесвіт для рідних, кожна втрата нестерпно болить. Кожне втрачене життя – це заповідь не полишати боротьбу, відстоювати свої права та бути гідною нацією.
11 червня ми всією громадою провели в останню дорогу Героя – загиблого військовослужбовця, солдата Збройних Сил України КРАВЧЕНКА Віктора Вікторовича.

Четвер, Трав. 23 2024

Закінчилася земна дорога ще одного нашого земляка, який ціною власного життя боронив від російського агресора рідну Батьківщину.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – старший солдат Збройних Сил України Олександр Вікторович ЛИТВИНЕНКО.
Народився Олександр Вікторович 29 жовтня 1979 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №6 та №10.
З 1997 по 1998 рік навчався в Прилуцькому професійному училищі за спеціальністю «Електрогазозварник». Згодом продовжив навчання в Сокиринському училищі.
Пізніше проходив строкову службу в армії. Олександр працював на різних підприємствах рідного міста.
Шлях захисника Батьківщини для Олександра Литвиненка розпочався ще у 2015 році, в зоні проведення антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення він знову доєднався до лав військовослужбовців і став на захист своєї держави та українського народу.

Четвер, Трав. 16 2024

Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Проте кожен синьо-жовтий прапор, який ми піднімаємо над звільненим селом чи містом, має свою ціну – це десятки таких самих прапорів на кладовищах.
Страждання, несправедливість, біль утрат – це те, що доводиться переживати українському народу в щоденній жорстокій реальності жахливої війни.
І ось страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта.
11 травня прилучани провели в останню дорогу 47-річного ОВЕШКОВА Павла Петровича, військовослужбовця Збройних Сил України, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Четвер, Трав. 09 2024

Скорботні дні не полишають Прилуччину. Україна щодня палає в ракетному вогні. Здригається від звуків сирен та обстрілів. Щодня українці втрачають житло та життя. Але героїчна боротьба Українського народу зі споконвічним ворогом продовжується. Мужні воїни виборюють для свого народу вільну та незалежну Батьківщину. Одним із таких воїнів був він – ще зовсім молодий чоловік, якому б лише жити, розвиватися, любити дружину та ростити дітей. Але клята війна відібрала в нього таку можливість.
У суботу, 4 травня, Прилуцька громада провела в останню дорогу свого земляка – загиблого військовослужбовця, солдата Збройних Сил України – МАТВЄЄВА Сергія Володимировича.

Рано закінчилася земна дорога нашого земляка. На щиті до рідного дому повернувся Герой – Сергій Матвєєв.
Народився Сергій Володимирович 12 серпня 1992 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькому ліцеї №13. Після закінчення продовжив навчання в Прилуцькому технічному фаховому коледжі за спеціальністю «електрогазозварник, обслуговування устаткування та систем газопостачання».

П'ятниця, Квт. 19 2024

Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. Споконвічний ворог не дає спокою мирному населенню, приносить біль і страждання, руйнує наші домівки та людські долі. З хоробрістю та стійкістю військовослужбовці стоять на захисті нашої Батьківщини та її народу. Але, на жаль, у цій запеклій боротьбі воїни відходять у вічність.
Прилуки знову в жалобі. 10 квітня на щиті до рідної землі повернувся Герой, життя якого забрала ця безжальна та безглузда війна. Уся громада зібралася біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу свого земляка, мужнього воїна та захисника – військовослужбовця, солдата Збройних Сил України УШЕНКА Максима Вікторовича.

Четвер, Бер. 28 2024

вободу українського народу продовжується кожен день. Військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину великою ціною, на жаль, втрачаючи власні життя.
Скорботні дні приходять в нашу громаду надто часто. Звістки про загибель воїнів гострим лезом проходяться по нашим серцям.
20 березня вся громада зібралася біля храму, аби провести в останню дорогу наших земляків – загиблих військовослужбовців Збройних Сил України – капітана ЯГОДКУ Сергія Вікторовича та солдата УШЕНКА Дмитра Сергійовича.

Життєвий шлях загиблого військового – це історія відваги в бою та окрема історія життя, покладеного на вівтар заради вільного майбутнього тих, кого він любив, заради кого воював.
Нарешті тіло вірного захисника України капітана Сергія Ягодки, більш ніж через місяць після загибелі, знайшло свій спочинок у рідній землі, а душа, попрощавшись із рідними, відлетить до Бога.

Страница 14 из 21

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 497 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!