Недарма кажуть, що бідна людина, ставши багатою, ще 40 років відчуває себе бідною. Це про них. Якщо довго стукати у ворота пекла – вони відчиняться. Ось вони все стукають, і стукають, ще крок – і вони у смолі, а разом із ними й опозиціонери, яким вони дають хабарі. Поки що ж, через їхнє блокування роботи сесії, ми, прилучани, як були в дупі, так там і перебуваємо, і є нагода там залишитися, доки ми їх не переоберемо.
Вивчіть їхні прізвища, запам’ятайте їхні адреси (може згодитись), і щоб ваша рука більше не піднялася поставити за них «галочку» у бюлетені.
Війна людей не змінює, вона їх висвітлює. Висвітила і їх. Вони завжди були такими: заробітчанами від політики, зрадниками своєї держави та свого міста. Хабарники, згідно закону про реінкарнацію, в наступному житті перероджуються у свиней, доля яких усім відома – їх просто з’їдять. І першими ж їх з’їдять ті вовки, які сьогодні їм платять за їхню підривну діяльність.
За дезертирство сьогодні дають вже до 10 років, а чим кращі опозиціонери від дезертирів?..
А 30-го грудня, перед самим Новим роком, прилучани знову пересвідчилися, що все має свою ціну, треба її тільки з’ясувати. У цей день опозиція знову не з’явилася на сесію і прилуцький бюджет знову завис, а ми, прилучани, знову опинилися в руках політичних мародерів. Одні з них «лягли на лікарняне ліжко», інші поїхали на «заслужений відпочинок». То хто ж являється бухгалтером цього заколоту? Усім і так відомо. Позамежний цинізм по відношенню до прилучан в усій красі.
Саме в цей час у Прилуках розпочинається ще одна частина Марлізонського балету – його кульмінація. На сцені з’являються слідчі прокуратури, які почали обшуки в підрядників і на об’єктах будівництва, тим самим з’ясовуючи, чи правильно використовуються бюджетні кошти. Кажуть, що обшуки проводять у білих рукавичках – це як символ чистоти та правди. Не покидає відчуття, що тут не обійшлося без «добрих» намірів прилуцьких опозиціонерів. Заказати справу проти опонентів – це святе діло. Хто спробував срібла, сріблом уже не насититься. А що ця опозиція пропонує нам, тим, хто їх обрав у депутати? Замінити всю виконавчу владу на них? На тих, хто хапається за гаманець, а не за автомат? На тих, хто прогуляв військкомати і прогулює сесії? У нас хоча і вимикають світло, але ми і без світла знаємо – хто вони. А хто ж?.. Та НІХТО! – агресивні хами, які комфортно деградують, і які можуть, у перспективі, прогуляти і Прилуки, і нас, прилучан, одним пакетом. А тим часом в Україні йде війна, опозиції під військкоматами ми не бачимо, бо вони всі під воротами пекла, і все стукають, і стукають у ті ворота.
P.S. Незнання історії свого міста не звільняє від відповідальності.
Ольга Костюк
