№ 36

вересня 2026 року

Дерусифікація вулиць на Плискунівці

  • Четвер, Трав. 30 2024
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Вулиця П. Осипенко – вулиця К. Острозького

Поліна Денисівна Осипенко (1907-1939) – військова льотчиця-рекордсменка, майор, Герой Радянського Союзу. Народилася в с. Новоспасівка (нині с. Осипенко Бердянського р-ну Запорізької області) в родині ремісника. Закінчила церковно-парафіяльну школу, 1929 – курси птахівників у Києві. З 1930 – завідуюча птахофабрикою. У 1932-33 роках навчалася в Качинській льотній школі. Служила льотчицею, командиром ланки в авіачастинах Харківського й Київського гарнізонів. Із 1935 – інспектор військово-повітряних сил при Генштабі РСЧА.
Загинула в авіаційній катастрофі. Похована в м. Москва біля Кремлівської стіни.

Наразі вулицю перейменовано на честь К. Острозького
Констянтин Іванович Острозький (1460-1530) – військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтського з роду Острозьких.
Князь Костянтин Іванович Острозький народився в 1460 році на Волині. Рано втратив обох батьків. Розпочав свою військову кар’єру за часів короля Яна I Ольбрахта. За перемогу біля Очакова проти сил хана Мехмет-Ґірея першим отримав посаду Великого гетьмана Литовського 10 серпня 1497 року.


У битві над Ведрошею 14 липня 1500 року русько-литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська, сам Костянтин потрапив у полон. 1506 року Василій III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність; отримавши свободу пересування, втік на Волинь у 1507 році. 4 грудня 1507 року король надав йому правом «доживоття» монастир Святого Миколая в Жидичині.
Король Сигізмунд I Старий повернув князеві посаду Великого гетьмана Литовського в 1507 році. 1508 року під Слуцьком і 28 квітня 1512 року під Вишневцем (Лопушним) розгромив кримських татар. 1513 року почалася нова війна з московитами. 8 вересня 1514 року в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.
Надалі здійснив багато переможних битв. Користувався руською мовою (не треба плутати з російською). Домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи; зокрема, припинила діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Заклав православний монастир у селі Дермань і Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав. Його грошові фундації були чи не найбільшими серед пожертв у всьому князівстві. Як потім було написано: «Для немічних притулки, для дітей школи, для людей рицарських в Академії Марсовій списи з шаблями залишив».
Помер 11 вересня 1530 року в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.

Вулиця Петропавлівська – вулиця Героїв Чорнобиля

Дане наймення вулиці має в собі імперські назви пов’язані з царськими родинами (московський цар Петро I та імператор Павло I).

Наразі вулицю перейменовано на честь Героїв Чорнобиля.
Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції став однією з найбільших катастроф в історії людства. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США, розкидавши радіацію по різних напрямках і концентраціях.
Ця трагедія вплинула на долі мільйонів людей. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де постраждали 3,2 млн чоловік, серед яких понад 1 млн дітей.
Для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були задіяні десятки тисяч людей різних професій: пожежники, військовослужбовці, правоохоронці, будівельники, транспортники, медпрацівники тощо, яких назвуть єдиним словом – ліквідатори.
Наші громадяни без роздумів стали на боротьбу з грізним і небезпечним «ворогом». Ціною неймовірних зусиль, власного життя та здоров’я вони зупиняли ядерну біду, що панувала над аварійним енергоблоком і далеко поширювалася за його межі. У ці дні вельми яскраво проявилася мужність і самовідданість, вірність обов’язку та сила духу українського народу.
За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті

Прочитано 156 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 513 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!