№ 36

вересня 2026 року

Вдаримо Сковородою по їхньому Герцену

  • Четвер, Черв. 13 2024
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Продовжуємо мандрувати таким мікрорайоном Прилук як Плискунівка та розповідаємо про вулиці, які змінили свої назви в процесі дерусифікації.

Вулиця О. Герцена – вулиця Г. Сковороди

Олександр Іванович Герцен (1812-1870) – російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ.
У 1833 році зі срібною медаллю закінчив університет і вступив на роботу в Московську експедицію Кремлівської будови. Служба залишала йому досить вільного часу для занять творчістю. Герцен збирався видавати журнал, який мав об’єднати літературу, соціальні питання й природознавство ідеєю сенсимонізму, але в липні 1834 року він був заарештований, а у квітні 1835 року Герцен був висланий спочатку до Пермі, потім у Вятку із зобов’язанням перебувати на державній службі під наглядом місцевого начальства.
У 1852 році Олександр Герцен оселився в Лондоні. У 1853 році він заснував там «Вільну російську друкарню».
Восени 1869 року він оселився в Парижі з новими планами літературно-видавничої діяльності. У Парижі Олександр Герцен і помер 1870 року.

Наразі вулицю перейменовано на честь Григорія Сковороди.
Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики.
Початкову освіту здобув у сільській школі, навчався в дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. У 1738 році почав навчання в Києво-Могилянській академії. З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.


У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїж- джав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
У 1753 році повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник із етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.
З 1754 по 1759 рік жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Там же написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими та українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики. Протягом 1769-1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє: про те, що блаженним бути легко» і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень». У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» та «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому – Потоп зміїний».
З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди у звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати й узагалі постійної домівки.
У 71 рік поет пішки пройшов триста верств аж до Орловщини, де жив його учень і приятель Михайло Ковалинський, щоб передати йому рукописи своїх творів. А повернувшись, зупинився в селі Іванівці, був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» – запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час».
Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області. На його надгробку вибиті (як епітафія) слова «Світ ловив мене, та не впіймав…»
Спадщина композитора, поета, байкаря та філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної та світової культури.
6 травня 2022 р. музей Г.С. Сковороди у с. Сковородинівка Харківської обл. зруйновано прямим влучання російської ракети.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті

Прочитано 280 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 742 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!