Ось ми й дійшли до останнього мікрорайону нашого міста – Заудаївського. Розповідаємо про ті вулиці, які змінили свої назви в процесі дерусифікації.

Вулиця І. Тургенєва – вулиця Миролюбна

Іван Сергійович Тургенєв (1818-1883) – російський письменник, поет, публіцист, драматург російської літератури XIX століття.
Ця постать відноситься до топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують і символізують державу-окупанта, її культуру. Один із найвідоміших маркерів російської імперії часів СРСР у міській топоніміці населених пунктів України, тому вулицю перейменовано на Миролюбну.

Вулиця Боброва – вулиця Героїв Прилук

Бобров Федір Олександрович (1898-1944) – радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Брав активну участь у захопленні більшовиками влади в жовтні 1917 року (Жовтневий переворот), у 1918-1919 роках воював у складі військ Червоної армії – встановлення радянської влади (комуністичного тоталітарного режиму) та в каральних операціях придушення антибільшовицьких народних повстань.
Під час Другої світової війни 42-га гвардійська стрілецька дивізія під його командуванням узяла участь у вигнанні нацистських окупантів із м. Прилуки (іншими словами, це відновлення влади комуністичного тоталітарного режиму в Прилуках).
Він, як і всі радянські воєнноначальники того часу, несе відповідальність перед українським народом за використання підлеглих йому загороджувальних підрозділів, що примушували солдатів воювати, а також за трагедію тотальної мобілізації чоловіків, як їх називали «чорна піхота», «чорнопіджачники», «чорносвитники».

Нині вулицю перейменовано на честь Героїв Прилук.
У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, жителі Прилуччини не стоять осторонь. З перших днів проведення антитерористичної операції та з початком повномасштабної війни тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу в лавах Збройних Сил, у прикордонних військах, добровольчих формуваннях. Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті