РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
архієпископа Чернігівського та Ніжинського Євстратія боголюбивим пастирям, чесному
чернецтву та всім православним вірним Чернігівщини

Всечесні отці, дорогі брати та сестри!
Христос народився! Славімо Його!

Ці короткі та прості слова, які стали для нас звичним святковим вітанням, насправді містять у собі глибокі та важливі істини, значення яких важко переоцінити.
Грецьке слово «Христос», яке є перекладом старозавітно-юдейського слова «Месія», означає – Помазаник. У часи Старого Завіту помазання голови оливою було символічною дією, яка позначала прикликання Духа Божого на людину для допомоги у звершенні особливо відповідального служіння. Таке помазання звершувалося над царями та над пророками з розумінням того, що самими лише людськими силами неможливо гідно виконувати відповідальне служіння і для цього потрібна Божа допомога.
Покликанням пророків було сповіщати волю Божу, настановляти людей на шлях істини, викривати зло й застерігати від нього. Царське служіння полягало в управлінні народом із метою підтримання серед людей справедливості, щоби добро захищалося й заохочувалося, а зло зупинялося й отримувало справедливе покарання. Але ці служіння людські та звершувані людьми, які самі залишалися підвладними дії гріха, не могли у повній мірі досягти мети звільнення світу від рабства зла, від тління та смерті.
Звершити це повною мірою міг лише Той, Хто вищий за все творіння, Хто має силу та владу, яка перевершує всю земну мудрість і могутність, тобто Бог-Творець. І Господь від початку, коли наші прабатьки Адам і Єва зазнали падіння, дав людям обітницю приходу Спасителя. З роду в рід передавалося й повторювалося це сповіщення, яким зміцнювалася віра праведників. Бо хоча світ лежав у злі, однак рід людський не залишений був без надії, бо обіцяний був Богом і мав прийти Той, хто спасе людей від гріхів і переможе зло.
Цей обіцяний Спаситель пророками іменувався Месією, тобто Помазаником, в особливому значенні цього слова. На Ньому не просто виявиться сила божественної дії через помазання оливою, але сила ця буде походити від самої божественної природи Месії. Якщо кожна людина, яку помазували на служіння пророка чи царя, залишалася більшою чи меншою мірою недосконалою і служіння її раніше чи пізніше завершувалося зі смертю, то обіцяний Месія мав прийняти Своє служіння в повній досконалості, отримати владу навіки та перемогти саму смерть.
За багато століть до Різдва Христового пророк Ісая сповістив слова, які скаже Месія, що прийде: «Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4:18-19). Саме ці пророчі слова прочитав Господь Ісус Христос у синагозі в Назареті, у місті, де Він виріс, і сказав: «Нині справдилося писання, яке ви почули» (Лк. 4:21).