Техніки арт-терапії дудлінг і зентангл останнім часом набувають усе більшої і більшої популярності у світі. Зацікавлення ними пов’язане з тим, що вони є хорошим способом відволіктися від буденності, розслабитися, отримати задоволення, проявити свої творчі здібності.
Дудлінг – це несвідомий малюнок, що виконується за допомогою надзвичайно простих елементів (кружечків, крапочок, паличок та ін.), з яких складають довільні й легкі, або ж напрочуд складні композиції. Такі рисункові вправи дозволяють «відключити мозок та увімкнути душу», а політ творчості стає безмежним і вільним.
Зентангл – абстрактний малюнок, створений на основі повторюваних візерунків, призначений для того, аби малювання приносило задоволення й заспокоєння. Це – форма художньої медитації, яку здатний втілити кожен. Зентангл допомагає розвинути концентрацію, зібраність, уважність; сприяє психологічному розвантаженню, внутрішньому заспокоєнню; покращує зорову координацію та дрібну моторику, а також розвиває творчі здібності та креативність.
Гібрид цих двох технік – зендудлінг – це вільна форма в абстрактному поданні, пропорційне співвідношення попередніх двох технік. Окрім чорного чорнила та білого тла використовуються кольорові олівці, фломастери, маркери.
Учасниці арт-терапевтичного практикуму малювали за наставництва Вікторії Макаренко, яка у цій «темі» вже давно. Малювали, не розмірковуючи про сюжет у деталях. Прислухалися до внутрішніх імпульсів – це дало можливість доторкнутися до глибин несвідомого та знайти в ньому свою емоційну точку опори.
Несвідоме малювання відбувалося на фоні ліричних композицій у жанрі блюз.