І знову біль… і знову втрати…

Четвер, Жовт. 24 2024
Написав: Web-editor
розмір шрифта

Смесители для душа и ванны
Детские игрушки, развивающие игры

Друк Email

Війна все більше охоплює нашу державу чорним мороком, приносить біль і страждання в кожну громаду. Щодня українці втрачають житло та життя. Та вибір у нас лише один – продовжувати боротьбу зі споконвічним ворогом. Виборюючи для свого народу вільну та незалежну Батьківщину, наші мужні захисники і захисниці втрачають на полі бою здоров’я та, на жаль, своє життя.
6 жовтня сумна звістка знову сколихнула Прилуки. На щиті до рідного дому повернулися відразу двоє Героїв, які втратили свої дорогоцінні життя в бою з окупантом.
Схиливши голови та приклонивши коліно на знак шани, Прилуцька громада провела в останню дорогу своїх земляків – військовослужбовців Збройних Сил України молодшого сержанта НАЙКА Олександра Вячеславовича та старшого солдата ЛЕВЧЕНКА Володимира Васильовича.

Олександр Найко народився 20 березня 1970 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №7. Після навчання проходив строкову службу в армії.
Олександр Вячеславович працював у ТОВ «Будмаш», на Прилуцькій тютюновій фабриці, а також певний час працював за кордоном. Останнім місцем праці перед службою була робота в таксі.
Олександр Найко був одружений, мав четверо дітей і четверо онуків. Більше 20 років прожив у селі Замістя.
Олександр Вячеславович був призваний на військову службу у травні 2024 року. Проходив службу на посаді командира інженерно-саперного відділення 3-го стрілецького батальйону.
У бою за Україну, її свободу та незалежність, під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку 29 вересня 2024 року Олександр Найко загинув.
У глибокому смутку залишилися рідні Олександра: дружина Тетяна, син Денис, доньки Анна, Юлія, Анастасія, онуки, друзі, знайомі, побратими та вся громада.