№ 36

вересня 2026 року

Городяни

Городяни (125)

Понеділок, Лют. 09 2026

Російсько-українська війна – це час великих і складних випробувань. Щодня наші воїни на передовій, а український народ у тилу чинять опір агресору, демонструючи неймовірну стійкість і незламність духу.
Сьогодні Прилуцька громада знову в жалобі. Майже два роки родина чекала, молилася та вірила, що їхній воїн повернеться додому живим. На жаль, дива не сталося.
14 січня прилучани зібралися в самому серці Прилук, під стінами Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби попрощатися та провести останнім земним шляхом нашого земляка, захисника України – солдата Збройних Сил України МУСІЄНКА Сергія Володимировича.

Народився Сергій Володимирович 3 грудня 1971 року в селищі Дружба Прилуцького району Чернігівської області. Шкільні роки промайнули в Дружбинській середній школі при військовій частині.
З 1989 по 1991 роки проходив строкову військову службу, після чого 14 років працював в органах Міністерства внутрішніх справ у місті Прилуки.

Четвер, Січ. 15 2026

Прилуцька громада знову в скорботі. 7 січня ми провели в останню дорогу нашого земляка, життя якого відібрала жорстока війна.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військовослужбовець, сержант Збройних Сил України ОТРОШ Дмитрій Олександрович.

Народився Дмитрій Отрош 22 жовтня 2001 року в селі Єгорівка Прилуцького району. Навчався в Прилуцькому ліцеї №7, де закінчив 11 класів. Був завжди усміхненим і життєрадісним хлопцем, готовим підтримати кожного.
Після школи зробив свідомий вибір – обрав шлях захисника України. У 2019 році підписав контракт і присвятив себе військовій службі.

Четвер, Груд. 11 2025

Російсько-українська війна – час великих і складних випробувань. Щодня наші воїни на передовій, а український народ у тилу чинять опір агресору, демонструючи неймовірну стійкість і незламність духу.
Прилуцька громада знову в жалобі. 4 грудня ми провели в останню дорогу нашого земляка, життя якого відібрала безжальна війна. Схиливши голови на знак вдячності та шани громада попрощалася із загиблим захисником України – матросом морської піхоти Збройних Сил України ТЕЛУХОМ Павлом Петровичем.

Народився Павло Телух 23 жовтня 1982 року в місті Павлоград Дніпропетровської області. У 13 років разом із сім’єю перебрався до Прилук. Тут почався новий етап його життя. Навчання продовжив у школі-гімназії №9. Після школи вступив до Прилуцького професійного ліцею на спеціальність «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування. Газозварник».

П'ятниця, Груд. 05 2025

ову в скорботі. Ми провели в останню дорогу ще одного свого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з російським окупантом.
На щиті до рідного дому повернувся Герой, боротьба за справедливість і мирне життя на рідній землі для якого були життєвим кредо. Сьогодні ми попрощалися з загиблим військовослужбовцем Збройних Сил України КАНИГІНИМ Романом Веннадійовичем.

Народився Роман Канигін 3 грудня 1983 року в Прилуках. Навчався в Прилуцькій школі №13. Він ріс справжнім лідером, який завжди ставав на бік правди й допомагав іншим. Саме тому після школи не задумуючись обрав свій шлях по життю – служіння державі – і вступив до Броварського поліцейського коледжу. Там розкрив свої найкращі риси: дисциплінованість, працьовитість і щирий патріотизм.
Після навчання в коледжі упевнено продовжив обраний шлях і вступив до Національної Академії внутрішніх справ у місті Київ на заочне відділення. Мав величезне бажання служити рідній державі й захищати її. Саме тоді Роман підписав контракт із Сумським прикордонним загоном та став воїном Державної прикордонної служби України.

Четвер, Жовт. 30 2025

Останні дні для прилучан знову огорнуті смутком. Останнім земним шляхом жителі громади провели двох земляків військовослужбовців – солдата Збройних Сил України МАРМИЛЬОВА Владислава Дмитровича, на тіло якого рідні чекали понад рік, та солдата ЛОГВИНЕНКА Петра Сергійовича, який, пройшовши пекло війни та реабілітацію, помер у цивільному житті.

Владислав Мармильов народився 15 червня 2001 року в місті Прилуки. Безтурботні шкільні роки пройшли в Прилуцькій школі №14. Після закінчення школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу. Працював у рідному місті в супермаркеті «Траш» старшим менеджером.
Через місяць після початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов служити до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку. Мав позивний «Мармелад».

Четвер, Жовт. 23 2025

Український народ живе сьогодні в час великих і надскладних випробувань. Щодня наші воїни на передовій, а всі решта в тилу чинять опір російському агресору, демонструючи неймовірну стійкість і незламність духу. На жаль, часом ціною власного життя.
15 жовтня на щиті до рідного дому повернувся наш земляк – захисник України, військовослужбовець, солдат Збройних Сил України БОЙКО Максим Олександрович. Йому назавжди 35…

Народився Максим Бойко 1 липня 1990 року в місті Прилуки. Шкільні роки його проходили в Прилуцькій школі №7. Після школи вступив до Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу. Продовжив навчання в Полтавському педагогічному університеті. Працював у рідному місті в магазині «Маяк». Захоплювався комп’ютерною технікою, зай- мався її ремонтом.

Страница 5 из 21

Фото зі статті

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» отримала важливе технічне...
Напередодні професійних свят у Прилуках відзначатимуть...
Осінь для дітей – це не лише повернення до шкільних класів. Для...
Ще в липні в Прилуках з’явилася можливість скористатися...
У Прилуках затвердили мережу закладів загальної середньої...
Після російського удару будівлю планують не лише...
Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», за...
Шановні мешканці громади! КНП «Прилуцький міський центр...
Виконавчий комітет Прилуцької міської ради затвердив мережу...
У Прилуках оновили склад Інвестиційної ради Прилуцької міської...

Хто на сайті

Зараз 790 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!