Городяни (125)
Для більшості людей літо – найулюбленіша пора року. Довгий час ми мріяли про тепло, сонце, море, канікули та відпустку. Наші прилучани – не виняток. Провівши соціальне опитування, ми дізналися, куди та з ким планують поїхати жителі міста.
Для школярів літо – це час для нових відкриттів та емоцій. Деякі будуть готуватися до екзаменів, відпочивати разом із друзями на річці.
«Після складання НМТ планую знайти заклад, у який буду вступати, а решту часу хотів би провести з друзями, бо це моє останнє неповнолітнє літо», – зазначає випускник Дмитро.
«Планую гарно відпочити, скласти всі вступні іспити та поїхати кудись разом із батьками», – говорить дев’ятикласниця Софія.
Немає слів, які могли б вгамувати цей біль. Лише тиша, сльози та лють – за знищені життя.
Ворожа атака російських дронів у ніч на 5 червня забрала життя трьох наших земляків. Усі вони – члени родини начальника місцевої пожежної частини Олександра Лебідя: 46-річна дружина Вікторія ЛЕБІДЬ, їхня старша донька Дарина ШИГИДА 1998 року народження та маленький онук Михайлик 2024 року народження, який став 25-м янголом серед невинно вбитих дітей на Чернігівщині…
6 червня вся громада зібралася біля собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби віддати останню шану загиблим, провести їх в останню путь та підтримати родини Лебідь, Лотиш та Шигиди у цій страшній втраті.
Три покоління однієї родини вмить пішли в засвіти…
Днями минає 95 років із дня народження місцевого природолюба – Голика Миколи Архиповича. Народився Микола Архипович 9 травня 1930 року в селі Іржавець на Ічнянщині. Доля відвела йому 91 рік життя, яке він присвятив вивченню та збереженню рослинного світу. За підтримки бабусі Горпини, Микола досліджував навколишній світ, і з роками все більше й більше дізнавався про флору тієї місцевості, куди його закидало життя. А це і Урал, і Сибір, і схід України.
Осівши в Прилуках, Микола Архипович активно зайнявся озелененням. Так, у квітні 1962 року на фабриці головних уборів під керівниц- твом Миколи Архиповича був закладений сад. На півгектарній площі розмістилося більше сотні яблунь кращих сортів, десятки абрикосів і вишень. Кожного року соковитими плодами саду смакували не тільки працівники фабрики, але й відправляли їх малюкам Прилуцького дитячого будинку.
Гіркі звістки з війни щодня розлітаються по Україні, у запеклих боях обриваються життя справжніх українців – патріотів, захисників. Заради нашого вільного, мирного життя воїни-оборонці стають міцним щитом перед ворогом. Такими мужніми оборонцями були й ці полеглі воїни.
Знову Прилуччина омивається сльозами й тужить за своїми вірними синами. На щиті до рідної землі повернулися Герої, життя яких підло забрала жорстока війна. З проміжком у три дні ми всією громадою провели на вічний спочинок ще двох своїх земляків, загиблих військовослужбовців – солдата Збройних Сил України ЛЕНЦЯ Руслана Олександровича та матроса Збройних Сил України ФРОЛЕНКА Сергія Валентиновича.
Доля Руслана та Сергія присудила їм стати Героями, які залишаться в нашій пам’яті захисниками України, відважними воїнами нашої землі.
Наша багатостраждальна країна щодня палає в ракетному вогні, здригається від звуків сирен та обстрілів. Щодня українці втрачають житло та життя. Водночас героїчна боротьба українського народу зі споконвічним ворогом продовжується. Мужні воїни виборюють для свого народу вільну та незалежну Батьківщину. Та, на жаль, вони сплачують за це надвисоку ціну – втрачені життя.
На щиті до рідної землі вкотре повернулися Герої, життя яких забрала проклята війна. Вони були різного віку, мали різні вподобання, зростали в різних мікрорайонах нашого міста, але їх об’єднало одне – бажання захищати рідну землю.
Напередодні світлого свята Воскресіння Христового ми мали траурний день. 19 квітня ми всією громадою провели останнім земним шляхом наших земляків – загиблих військовослужбовців – старшого солдата Збройних Сил України РОМАНЮКА Олександра Володимировича та солдата Збройних Сил України ЮДЕНИЧА Дмитра Юрійовича.
Народився Олександр Романюк 8 липня 1995 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій середній школі №9. Закінчив Івківську середню школу. Продовжив навчання в Дігтярівському училищі за спеціальністю «тракторист-комбайнер». Працював на підприємстві району. Потім – строкова служба в армії.
Знову Прилуччина огорнулася чорною хусткою жалоби. Додому на щиті повернувся наш земляк – сержант Збройних Сил України ЩЕРБАК Олександр Сергійович.
Народився Олександр Щербак 28 лютого 1977 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №9. У 1996 році завершив Прилуцький гідромеліоративний технікум. Потім проходив строкову службу в армії. Працював на підприємствах нашого міста та України.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Нова медична допомога для діток Прилук Прокоментуй першим!
- Відзнаки, професійні свята та допомога: рішення виконкому Прокоментуй першим!
- Мистецькі школи готуються до нового року Прокоментуй першим!
- «Скринінг 40+»: у Прилуках уже обстежили 44 людини Прокоментуй першим!
- Прилуки, яких ми не знаємо Прокоментуй першим!
- У Прилуках розіграли Кубок із пляжного волейболу Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 790 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті
