Із 7 липня по 18 серпня в Прилуках не курсуватиме автобус №3, який сполучає вулицю Пирятинську та Заудаївський мікрорайон. Таке рішення, як наголосив заступник міського голови Олександр СИВЕНКО, обумовлене двома причинами – неналежним технічним станом транспортного засобу (автобус поставлений на капітальний ремонт) і болючим питанням кадрів (відсутність резервних водіїв відповідної категорії, що унеможливлює їхню заміну).
Посадовець відмічає, що для жителів вулиці Пирятинської та прилеглих – це один із головних маршрутів. Наразі ж сполучення в цьому напрямку частково забезпечують автобуси №2А та №10.
Що ж стосується жителів Заудаївського мікрорайону, то для них теж є альтернатива, адже цей мікрорайон обслуговують також багато приміських автобусів у напрямку Сухополової, села Пирогівці. Крім того, продовжує свою роботу маршрут №28 «Військове містечко №12 – Івушка».

За ініціативи голови наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Валерія ДУБІЛЯ та співзасновниці фонду Віти ПРИСЯЖНЮК, команда «Надії» щотижня вирушає з гуманітарними місіями на передову. У першому півріччі 2025 року фонд «Надія» спільно з партнерами передав Силам оборони на Сумський, Харківський, Донецький, Запорізький і Херсонський напрямки понад 800 одиниць техніки. Допо- могу отримували й прилучани, які служать у різних підрозділах і бригадах.
Зокрема, підрозділи ЗСУ, розвідки, Нацполу, прикордонників отримали 82 сучасних потужних РЕБ-системи з імерсійною системою охолодження та високим діапазоном частот. Це – критично важлива техніка, без якої сьогодні не відбувається жоден виїзд на позиції чи евакуація.

Серед сумних і тривожних новин із фронту зажеврів промінь надії – в Прилуки прий- шла чудова, просто неймовірна новина – із російського полону повернувся наш земляк, 47-річний прикордонник Андрій ЮХИМЕНКО.
Сталося це 4 липня, під час чергового етапу обміну військовополоненими в межах домовленостей у Стамбулі 2 червня. Зі слів дружини Людмили, її чоловік, боєць 5-го Сумського прикордонного загону, потрапив у полон 21 липня 2023 року на Луганщині.
Маленька донечка Ангеліна майже два роки чекала на повернення татка з полону. Їхня перша щемлива зустріч не лишила нікого байдужим. Перші хвилини зустрічі чоловіка з родиною були омиті сльозами радості та любові.
Далі на Андрія та інших звільнених військовослужбовців чекає госпіталь і період реабілітації.

Уже не один рік точаться обговорення навколо теми присвоєння загиблим воїнам-землякам найвищої нагороди міста – звання «Почесний громадянин міста Прилуки». І ніби минулого року своїм сесійним рішенням депутати й затвердили зміни до відповідного Положення про присвоєння почесного звання, однак, реальних зрушень це не дало. Досі жодному військовослужбовцю-прилучанину, який загинув, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, звання «Почесний громадянин міста Прилуки» не присвоєно. Жодна родина не надала всі необхідні для цього документи.
Днями це питання знову підняли в ході засідання Громадської ради. Олег КАСЬЯН, начальник відділу по роботі з кадрами, пояснив присутнім простий механізм, який запустить процес присвоєння загиблим захисникам почесного звання. По суті, потрібно виконати лише 3 пункти.
Перше – військовослужбовець обов’язково має бути уродженцем Прилук.

30 червня відбулася апаратна нарада під головуванням міського голови Ольги ПОПЕНКО, що зібрала представників місцевої влади, керівників комунальних підприємств, закладів соціальної сфери, культури та ДСНС.
Одним із ключових питань на порядку денному стала підготовка до опалювального сезону 2025-2026 років. Директор КП «Прилукитепловодопостачання» Андрій ГАВРИШ детально проінформував про заходи, необхідні для забезпечення стабільного теплопостачання та комфорту мешканців Прилук у холодну пору року.
Уже традиційно, із закінченням одного опалювального сезону (2024-2025 рр.) розпочалися роботи по підготовці до нового періоду. Станом на сьогодні вже виконано чималий фронт робіт.
Так, по цеху теплопостачання (послуга надається 225 багатоквартирним будинкам):
– проведені гідравлічні випробування теплових мереж по місту згідно плану (25 км), роботи виконано на 50%;

У Прилуцькому центрі надання адміністративних послуг уже понад тиждень працює власний кол-центр. Відтепер жителі міста можуть швидко та без черг дізнаватися про послуги, правила оформлення документів, терміни тощо.
Створення кол-центру стало можливим завдяки тісній співпраці Прилуцької міської ради та Управління адміністративних послуг, зокрема, із міжнародною організацією EGEP, що фінансується Фондом «Східна Європа» за підтримки уряду Швейцарії. Дана співпраця розпочалася ще з осені минулого року. Зрештою, за рахунок коштів міжнародної організації була закуплена спеціальна техніка: навушники та сібтелефонія для надання даної послуги.
Як зазначає адміністратор ЦНАПу Анна ПИЛИПЧЕНКО, система максимально зручна для кожного. Кол-центр має кілька тематичних розділів (1. Режим роботи ЦНАП; 2. Паспортні послуги; 3. Послуги у сфері реєстрації місця проживання, отримання витягу, довідок; 4. Ветеранські послуги; 5. Послуги для ВПО; 6. Інші адміністративні послуги), тож дзвінки швидко перенаправляються до відповідального фахівця. Частіше за все людині цілком достатньо тієї інформації, яку вона може прослухати через автоматизовану систему, тож до живої розмови з адміністратором справа може й не до ходити. Це значно полегшує роботу адміністраторам Центру та працівнику на рецепції.

Не встигли ми оговтатися від однієї болючої втрати, як знову чорна звістка прилетіла до Прилуцької громади. Захищаючи Україну, її територіальну цілісність і суверенітет загинув наш земляк – військовослужбовець Збройних Сил України ХАРЧЕНКО Ігор Вікторович.
30 червня вся громада провела останнім земним шляхом захисника України, який віддав своє життя, обороняючи нашу державу від російського агресора.
Безмежний біль пронизує наші серця, адже громада знову втратила свого мужнього сина, того, хто сміливо став між ворогом і нашою свободою. Розділяємо сум і сльози з рідними та близькими Героя. Схиляємо голови в жалобі, бо він віддав найцінніше – своє життя, щоб ми могли дихати вільно. Пам’ять про нього буде жити в історії та наших серцях!