«Для мене даний вид бойового мистецтва асоціюється з дисципліною, витримкою. Саме тут я отримувала натхнення та заряд позитиву. Завдяки Світлані Леонідівні я здобула нових друзів і мільйон теплих спогадів», – підкреслила Руслана Міщенко, учениця клубу «Дайва».
«Айкідо відіграло значну роль у моєму житті. У далекому 2004 році я стала інструктором, щоб передати свої знання іншим. Я набрала свою першу групу дітей. Тренерська діяльність спочатку була способом додаткового заробітку.
З того часу минуло 17 років, і на сьогоднішній день, замість однієї групи – у мене шість. А кількість учнів із 10 чоловік зросла до 70. Пояс уже не синього, а чорного кольору. А рівень не інструктора, а майстра 3 дану.
Завдяки своїм старанням і праці моїх вихованців, клуб налічує 5 майстрів, 5 учнів, які отримали омріяні чорні пояси.
Попереду ще багато талановитих та здібних учнів, які готові вчитися, розвиватися й удосконалювати себе та свої техніки. Бо айкідо – це не лише єдиноборство, а й інструмент для корекції й трансформації людини та її внутрішнього світу».
Сьогодні в клубі займаються діти, які майже все життя присвятили айкідо.
Каріна Пономаренко займається бойовим мистецтвом уже 7 років. Прийшовши дев’ятирічною дівчинкою записуватися в секцію, її увагу захопила тренувальна зброя, можливо саме вона і прив’язала любов до айкідо: «Я займаюся айкідо все своє свідоме життя, тому я не уявляю себе без нього.
Моє перше тренування пройшло так, що мені для початку запропонували просто подивиться й ознайомитися. Тренування було з паличками і мені дуже сподобалася розминка з ними. Я вже знала, що наступне тренування я буду на татамі, але не знала скільки ще треба буде навчитися.
Пам’ятаю, як мені було важко з усім. Навіть не знаю як я тоді все не залишила. Я ходила все літо і з кожним тренуванням приходило розуміння, що все це не марно».
Айкідо пов’язало не одну стежку людських доль. Воно вчить внутрішній гармонії та дисципліні. По всьому світу тисячі айкідок і дане бойове мистецтво залишило слід у житті кожного.
Сподіваємося, що нове покоління учнів також зрозуміє важливість айкідо в їхньому житті, а поки – нові кольорові стрічки та пояси вже прикрашають форму айкідок і надихають на нові досягнення.
Для мене айкідо більше, ніж просто бойове мистецтво. Я знайшла нову сім’ю, людей, які завжди прий- дуть на допомогу, з радістю будуть співати вночі пісні біля вогнища, а також, які на семінарах у Києві до глибокої ночі будуть розповідати цікаві історії.
Мій шлях в айкідо почався у 2016 році. А сьогодні я вже володію 1 кю АААУ, який присвоїв мені звання семпая – старшого учня свого вчителя, тренера 1 категорії. Передавати знання – це те, чому я тільки вчуся, але обов’язково буду вдосконалювати це вміння, щоб прославляти свій клуб навіть за межами України.
Хочу висловити подяку Вам, Світлано Леонідівно, за знання, терпіння та вклад у духовний розвиток. З великою повагою та любов’ю, семпай Наталія.
Наталія Булавка
