№ 42

22 жовтня 2026 року

Городяни

Городяни (129)

Четвер, Січ. 16 2025

І знову біль… і знову втрати…

Чорна звістка огорнула всю Прилуцьку громаду.

Сьогодні ми провели в останню дорогу нашого мужнього земляка, який загинув захищаючи рідну землю та український народ від ворожої російської навали.

Кожне прізвище загиблого воїна – це історія відваги в бою, це окрема історія життя, покладеного на вівтар заради вільного майбутнього українців заради своєї Батьківщини.

На щиті до рідного дому повернувся Герой – загиблий військовослужбовець Сил оборони України, солдат МАЛИШ Владислав Сергійович.

 

Народився Владислав Малиш 28 жовтня 1994 року. Шкільні роки його пройшли в Прилуцькій гімназії №5.

Четвер, Січ. 16 2025

Сьогодні Прилуцька громада знову зібралася на Соборній площі поблизу храму, аби провести в останню дорогу свого земляка, життя якого передчасно обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.

На щиті до рідного дому повернувся Герой – військовослужбовець, солдат Збройних Сил України КАРИЙ Станіслав Валерійович.

 

Народився Станіслав Валерійович 6 серпня 1986 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №3. Закінчив Прилуцький професійний ліцей за спеціальністю «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування. Електрозварник ручного зварювання».

Працював на Прилуцькому м’ясокомбінаті. Згодом переїхав до Києва, де працював у будівельних компаніях.

Четвер, Січ. 16 2025

ого міського Будинку культури висловлює глибоку скорботу з приводу смерті своєї колеги, керівника народного ансамблю української пісні «Калина», Петренко Марії Іванівни, яка померла 4 січня 2025 року внаслідок тяжкої хвороби.
Щира, харизматична, талановита Марія Іванівна віддала сцені 65 років свого життя. Свій творчий щлях розпочала у 1957 році, ставши учасницею народного ансамблю «Прилучанка» міського Будинку культури, а з 17 років керувала танцювальним колективом при Будинку культури заводу «Будмаш». У вересні 2000 року створила фольклорний колектив «Калина» при Будинку культури, а в 2008 році колектив отримав звання «народний аматорський».
Ансамбль унікальний, адже його учасники не тільки гарно співали, а й грали на різноманітних шумових музичних інструментах, відтворювали в постановках народні звичаї та обряди. За час свого існування, а це понад 25 років, ансамбль «Калина» об’їздив мало не всю Україну. І скрізь колектив зустрічали з радістю, бо вміли завоювати любов публіки.

Четвер, Січ. 09 2025

Багато болю та багато втрат принесла війна на долю нашого народу. Кожна українська громада оплакує полеглих воїнів-земляків, проводжаючи їх на вічний спочинок.
7 січня в Прилуках знову день жалоби. На щиті до рідного дому повернувся Герой, життя якого обірвала безжальна війна.
Прилуцька громада віддала шану та провела останнім земним шляхом свого земляка – військовослужбовця, солдата Збройних Сил України, ІВАНОВА Ігоря Володимировича.
Народився Ігор Володимирович 2 грудня 1988 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №4. Після 9-го класу вступив до Прилуцького професійно-технічного училища, де здобув освіту за спеціальністю «Слюсар із ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів категорії С».

П'ятниця, Січ. 03 2025

30 грудня 2024 року жителі Прилуцької громади попрощалися з Героєм – військовослужбовцем Збройних Сил України КУЛИКОМ Олегом Івановичем, який повернувся з пекла війни на щиті.
Живим коридором проводжали 50-річного воїна навіки додому жителі Сум, Ромнів, села Охіньки, стоячи на колінах зустріли Героя його земляки-прилучани, рідні, близькі та друзі.
Літію за загиблим відслужили в Спасо-Преображенському Соборі.
Поховали солдата з усіма військовими почестями на одому з місцевих кладовищ. Військовий розпорядник вручив рідним загиблого державний прапор, як символ України, якій він вірно служив.
Подяку справжньому патріоту України й щирі співчуття рідним загиблого воїна висловила міський голова Ольга Попенко.

П'ятниця, Груд. 13 2024

Безжальна війна усе більше охоплює нашу державу чорним мороком, приносить біль і страждання в кожну громаду. Щодня українці втрачають житло, здоров’я та життя. Та вибір у нас лише один – продовжувати боротьбу зі споконвічним ворогом, виборюючи для свого народу вільну й незалежну Батьківщину.
У ці дні Прилуки зову в скорботі. На щиті до рідного дому повернувся Герой. Ще зовсім молодий. Він ще не встиг пожити, створити сім’ю та народити дітей. Зарано відійшов у вічність. Життя його забрала страшна війна.
6 грудня ми всією громадою, приклонивши коліно, провели на вічний спочинок військовослужбовця старшого солдата Збройних Сил України Дмитра Андрійовича САВИЦЬКОГО.

Страница 11 из 22

Фото зі статті

Ліквідація наслідків ракетного удару 7 жовтня, допомога...
БФ молодіжної ініціативи «Надія» за підтримки голови наглядової...
У Прилуках презентували «Щоденник війни і любові» Вона писалася...
У результаті ворожої атаки 7 жовтня багато осель у Прилуках...
Після трагічного 7 жовтня, коли російські ракети забрали життя...
Є кадри, які неможливо забути. Які врізаються в пам’ять і...
У Прилуках продовжують поточно-ямковий ремонт вулично-шляхової...
БФ молодіжної ініціативи «Надія» разом із Валерієм ДУБІЛЕМ –...
Сьогодні, в умовах війни, культура відіграє стратегічну роль –...
Команда ліцею №5 увійшла до числа учасників нового сезону...

Хто на сайті

Зараз 564 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!