Саме з цією метою ГО «Млин часу» в партнерстві з Прилуцьким краєзнавчим музеєм і за підтримки Українського культурного фонду реалізувала проєкт «Віртуальний світ полкової кам’яниці XVIII ст. у м. Прилуки Чернігівської обл.».
Проєкт спрямований на збереження, цифрову репрезентацію та популяризацію пам’ятки історії та архітектури національного значення XVIII століття – козацької полкової кам’яниці в Прилуках.
Ця споруда – унікальна пам’ятка доби Гетьманщини, матеріальне свідчення розвитку української козацької державності, міського самоврядування та оборонної архітектури. Водночас досі кам’яниця мала обмежену доступність для широкої аудиторії та потребувала сучасних інструментів представлення її історії, які відповідали б запитам сьогодення та викликам воєнного часу.
Свідок козацької історії Прилук
Полкову кам’яницю, за різними джерелами, звели у 1708 або 1714 році за прилуцького полковника Гната Ґалаґана. Розташовувалася вона в межах Прилуцької фортеці та виконувала функції канцелярії й скарбниці Прилуцького полку.
Від імені її будівничого кам’яниця відома також як «Ґалаґанівський арсенал». Це барокова одноповерхова споруда з підвалом, товщина стін якої сягає одного метра.
На початку 20-х років ХХ століття будівлю дослідив і задокументував відомий знавець української архітектури, музейник і дослідник української старовини Стефан Таранушенко. Після Другої світової війни кам’яниця перебувала в занедбаному стані. У 1989 році її відреставрували.
Історія споруди нерозривно пов’язана зі 133-річною історією Прилуцького козацького полку. У різні періоди його очолювали визначні діячі української історії: Дмитро Горленко – соратник гетьмана Івана Мазепи, майбутні гетьмани Петро Дорошенко та Іван Самойлович, а також представники трьох поколінь родини Ґалаґанів.
Кам’яниця, до якої можна потрапити віртуально
Основним результатом проєкту став інтерактивний віртуальний тур із українсько-англійським аудіогідом. Він включає високоточну 3D-модель полкової кам’яниці, а також 10 тривимірних моделей козацьких артефактів XVIII століття.
Є й особлива інтерактивна можливість – «історичне дзеркало». Завдяки йому відвідувач може віртуально «приміряти» 3D-модель жіночого українського вбрання або захисний обладунок – кольчугу з шоломом-місюркою.
Експозиційний простір першого поверху присвячений історії самої будівлі та Прилуцького полку. Тут представлені план-схема кам’яниці, карта Прилуцького полку та карта Прилуцької фортеці із зазначенням місця розташування кам’яниці. Також можна побачити печатку Прилуцького суду XVIII століття та архівні світлини споруди початку ХХ століття.
Козацькі скарби в 3D
Не менш цікавою є віртуальна експозиція підвального приміщення. Тут представлені 3D-моделі унікальних музейних експонатів періоду Гетьманщини з колекції Прилуцького краєзнавчого музею. Серед них – порохівниця з тризубом, люлька, кінне сідло гетьмана Лівобережної України Данила Апостола, патронташ, колчан, пістоль, чорнильниця, похідний ящик писаря та кіраса.
А історичні постаті у віртуальному просторі буквально «оживають». Відвідувачі можуть побачити й почути анімовані портрети гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.
Саме за Богдана Хмельницького було запроваджено новий адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави, основу якого становили полки. Іван Мазепа неодноразово бував у Прилуках і мав тісні стосунки з прилуцьким полковником Дмитром Горленком.
Представлені у віртуальному просторі й анімовані портрети прилуцьких полковників – Петра Дорошенка, Івана Самойловича та Гната Ґалаґана.
Переглянути віртуальний тур можна за допомогою VR-окулярів безпосередньо в полковій кам’яниці та Прилуцькому краєзнавчому музеї. Доступний він і онлайн – через сайт музею.
Зберегти, навіть якщо пам’ятка опиниться під загрозою
Значення цього проєкту виходить далеко за межі створення сучасної музейної атракції.
Цифрові технології допомагають зберегти історичну пам’ять і впроваджувати нові практики у сфері культури. Завдяки ефекту занурення вони дають можливість аудиторії не просто побачити окрему пам’ятку чи музейний експонат, а краще зрозуміти історичний контекст, у якому вони існували.
Особливо важливим це стає під час війни. Створена високоточна цифрова модель зберігає архітектурний образ полкової кам’яниці XVIII століття, її планувальні рішення та історичні деталі. Тобто важлива інформація про пам’ятку залишиться збереженою навіть у разі її пошкодження або фізичної втрати.
Водночас віртуальний формат робить кам’яницю доступною далеко за межами Прилук. Ознайомитися з нею можуть українці та іноземці незалежно від свого місця перебування.
Цифровий формат забезпечує також відкритий і безбар’єрний доступ до об’єкта для людей, які через фізичні, географічні чи соціальні обмеження не можуть відвідати його особисто. Таким чином, культурна спадщина стає доступною не лише фахівцям чи відвідувачам музею, а значно ширшій аудиторії.
Проєкт сприяє збереженню історичної пам’яті, підсилює національну ідентичність і демонструє тяглість української державності. Адже полкова кам’яниця – це не просто старовинна споруда в центрі Прилук. Це матеріальний доказ історії української козацької державності, яку сьогодні особливо важливо знати, досліджувати та зберігати.
Водночас такі цифрові проєкти стають важливим інструментом культурної дипломатії. Вони відкривають українську історію світові та протистоять спробам ворога знищити, спотворити чи привласнити її.
Україна сьогодні не лише бореться за своє майбутнє. Вона береже своє минуле – і за допомогою сучасних технологій робить його доступним наступним поколінням.
За інформацією
Прилуцького краєзнавчого музею
