Знову чорна звістка сколихнула Прилуцьку громаду. Війна продовжує залишати по собі не лише зруйновані міста та села, а й спустошені людські серця. 27 червня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, щоб зі скорботою та глибокою вдячністю провести в останню земну дорогу свого земляка – захисника України, який, віддавши сили й здоров’я на службі Батьківщині, відійшов у вічність.
Схиливши коліна, громада попрощалася з солдатом Збройних Сил України РОМАНЧЕВИМ Олегом Валерійовичем.
Олег Валерійович народився 11 серпня 1973 року в Прилуках. Тут пройшли його дитинство та юність. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №14, після закінчення восьми класів здобув професію автоелектромеханіка в Прилуцькому професійному училищі. Працював за фахом на підприємствах рідного міста.

Як зробити роботу лікарень більш відкритою, ефективною та підзвітною громаді? Одним із сучасних інструментів такого контролю є наглядові ради. Саме рішення про затвердження порядку їхнього створення депутати Прилуцької міської ради ухвалили під час нещодавнього пленарного засідання. Документ визначає, хто може увійти до складу наглядових рад, як проходитиме конкурсний відбір незалежних членів та які повноваження матимуть новостворені органи.
Наглядова рада – це незалежний колегіальний орган, який не втручається в лікувальний процес чи щоденну діяльність адміністрації, але здійснює стратегічний контроль за роботою медичного закладу. Її основне завдання – представляти інтереси громади, сприяти розвитку лікарні, контролювати ефективність управлінських рішень і дотримання принципів доброчесності.

Сигнал тривоги сьогодні став невід’ємною частиною життя українців. Та для ефективного реагування на небезпеку важливо не лише почути сирену, а й оперативно отримати достовірну інформацію про подальші дії. Саме для цього в Прилуках створять сучасну місцеву автоматизовану систему централізованого оповіщення, рішення про запровадження якої депутати підтримали під час сесії міської ради 26 червня.
Нова система призначена для оперативного доведення сигналів цивільного захисту та інформації про можливі загрози до органів управління, аварійно-рятувальних служб, підприємств, установ і організацій, а також безпосередньо до мешканців громади. Вона працюватиме як складова територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення Чернігівської області.

20 електроскутерів для ветеранів із ампутаціями отримав центр UNBROKEN у Львові. Транспорт передали Християнський корпус, БФ молодіжної ініціативи «Надія», голова наглядової ради фонду, перший заступник голови Комітету ВР України з питань здоров’я нації Валерій Дубіль і президентка фонду Віта Присяжнюк.
«У бій ми завжди йдемо з молитвою. Віра в Бога вчить нас рятувати життя, підтримувати побратимів і не залишати своїх ні в бою, ні після поранення. Турбота про ветеранів – це продовження нашого служіння», – зазначив командир батальйону «Братство» Християнського корпусу Олексій Середюк.

Мікрорайон М’ятно-дослідної станції
Один із найцікавіших і найсамобутніших районів Прилук, адже його назва безпосередньо пов’язана з унікальною для України науковою установою – Прилуцькою дослідною станцією. Саме завдяки їй ця частина міста отримала свою народну назву, яка збереглася донині.
Це житловий побутовий район, який розташований у західній частині Прилук від залізничної колії на Бахмач до виїзду з міста на Ніжин, поселений на колишніх землях Дослідної станції інституту ефіроолійних і лікарських рослин Української академії аграрних наук. Сьогодні на території мікрорайону розташований адміністративний будинок Дослідної станції, відділення Ощадбанку, магазини, багато- та одноповерхові житлові будинки.
Чому «М’ятно-дослідна»?

Мединщина – куток над Удаєм із власною історією

Серед численних історичних куточків Прилук особливе місце посідає Мединщина – мальовничий мікрорайон у західній частині міста, що простягнувся від району центральної міської лікарні (Трубарівщина) до Дослідної станції, між річкою Удай та вулицею Київською. Сьогодні це один із житлових районів Прилук, але його історія сягає глибини століть.
Назва «Мединщина», за однією з версій, походить від прізвища козацької або землевласницької родини Мединських, які володіли землями на цій території. У документах XVIII-XIX століть зустрічаються згадки про хутори та садиби, розташовані вздовж Удаю, де селилися козаки, ремісники та хлібороби.

26 червня в Прилуцькому краєзнавчому музеї імені В.І. Маслова відбувся культурний захід – нагородження переможців п’ятої краєзнавчої премії імені Дмитра Шкоропада.
За ініціативи музею та підтримки міської ради рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання було затверджено впровадження краєзнавчої премії імені Д. Шкоропада «Рідний край». Тематика досліджень премії цього року різнопланова та водночас виняткова. Лауреати та дипломанти здійснили масштабну роботу. Директорка музею, Тетяна Зоць, запропонувала їхні дослідження звести в один посібник.
Цього року переможцями премії стали:
– Антоніна КІЗЛОВА в номінації «Дипломант» II ступеня з дослідженням «Чоловіча гімназія м. Прилуки на сторінках Полтавських єпархіальних відомостей».

Прилуцька міська територіальна громада продовжує зміцнювати свою матеріально-технічну базу та розвивати співпрацю з міжнародними партнерами. Завдяки підтримці уряду Німеччини комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» днями отримало сучасний самоскид із краном Mercedes-Benz Arocs.
Сьогодні якісна та надійна спецтехніка є однією з ключових умов ефективної роботи комунальних служб. Саме від її наявності часто залежить швидкість ліквідації аварійних ситуацій, проведення ремонтів на мережах водопостачання та теплопостачання, виконання благоустрою територій і оперативне реагування на виклики, які щодня виникають у життєдіяльності громади.
Новий Mercedes-Benz Arocs належить до сучасного покоління вантажної техніки, спеціально роз- робленої для роботи в складних умовах. Автомобіль поєднує високу вантажопідйомність, потужність і надійність із сучасними системами безпеки й комфорту для водія. Оснащений краном-маніпулятором, він дозволяє не лише перевозити будівельні матеріали, обладнання та великогабаритні вантажі, а й самостійно виконувати їхнє завантаження та розвантаження без залучення додаткової техніки.