Війна змінює не лише міста, а й людей. Після повернення з фронту багатьом Захисникам і Захисницям потрібні не тільки лікування чи соціальні виплати. Не менш важливо знову навчитися жити в мирному середовищі, відновити здоров’я, знайти підтримку й відчути, що про них пам’ятають. Саме тому по всій Україні створюють ветеранські простори – місця, де військові та їхні родини можуть отримати комплексну допомогу. Такий центр поступово формується і в Прилуках.
Для майбутнього ветеранського центру «Сварог» використали приміщення колишнього дошкільного закладу. Будівлю переоблаштовують відповідно до нового призначення, адже вона має бути комфортною та доступною для кожного відвідувача.
Насамперед тут створюють безбар’єрний простір. Уже облаштовано пандус, вирівняно пороги, розширено дверні прорізи для безперешкодного пересування людей на кріслах колісних. Продовжуються роботи біля входу до будівлі, оновлюється пішохідна зона, а також триває ремонт окремих приміщень, зокрема, запланована заміна частини вікон у спортивній залі.

У Прилуках продовжує діяти міська цільова Програма надання одноразової грошової допомоги. Підтримку з місцевого бюджету отримують військовослужбовці, їхні родини, громадяни, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, а також окремі категорії мешканців громади. Чергове рішення про виділення коштів ухвалили члени виконавчого комітету Прилуцької міської ради.
Цього разу фінансову допомогу погоджено за такими напрямками:
90 тис. грн – рідним військовослужбовців, які загинули під час виконання бойового завдання (3 родини по 30 тис. грн);
80 тис. грн – членам сімей військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні (4 родини по 20 тис. грн);

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «НАДІЯ» спільно з Християнським корпусом відправив черговий великий вантаж для українських захисників, які виконують бойові завдання на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
У відправці допомоги взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова наглядової ради БФ молодіжної ініціативи «НАДІЯ» Валерій ДУБІЛЬ, амбасадор фонду Євген ХМАРА, Герой України Владислав СТОЦЬКИЙ та представники Християнського корпусу.
На передову вирушили Starlink, генератори, зарядні станції, детектори дронів та інше критично необхідне обладнання. Його отримають бійці Християнського корпусу, а також підрозділи Національної гвардії України, Національної поліції України, Головного управління розвідки та Збройних Сил України.

Український народ знає справжню ціну свободи. Вона вимірюється не словами, а людськими долями, зруйнованими домівками, болем матерів і дружин, осиротілими дітьми та життями найкращих синів і доньок України. Кожен полеглий воїн – це непоправна втрата не лише для рідних, а й для всієї держави, за майбутнє якої він віддав найдорожче.

9 липня Прилуцька громада з глибоким сумом провела в останню земну дорогу свого земляка – матроса Військово-Морських Сил Збройних Сил України ТАТАРЧЕНКА Андрія Володимировича, який повернувся додому «на щиті».
Андрій Татарченко народився 14 січня 1990 року в Прилуках. У 2007 році закінчив Прилуцький ліцей №1 імені Григорія Вороного, після чого навчався в Чернігівському державному інституті економіки та управління. Свій трудовий шлях розпочав в Управлінні агропромислового розвитку Прилуцької районної державної адміністрації. Згодом працював за кордоном.

Заудаївський мікрорайон
(місцева народна назва – Сорочинці)
Це віддалений мікрорайон у північно-східній частині міста Прилуки, розташований на лівому березі річки Удай. Саме тому в побуті його часто називають Заудаївкою. Проте старожили добре знають ще одну історичну назву цієї місцевості – Сорочинці.
Сорочинці (у XVIIІ ст. ще – Сорочинці Ближні) мають давню історію. Поселення виникло наприкінці XVII століття як сукупність хуторів поблизу Прилук, а вперше в документах згадується в 1713 році. Село входило до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782-1923 рр.), до Прилуцького району Прилуцького округу (1923-1930 рр.) і Чернігівської області (з 1932 р.). До складу ж міста Прилуки територія увійшла лише в 1936 році, тривалий час залишаючись окремим селом.
Походження назви «Сорочинці» досі оповите легендами. За однією з версій, місцевість була багата на сорок, тому перший поселенець отримав прізвисько Сорока. За іншою – тут жила майстриня, яка шила сорочки на замовлення, що й могло дати назву селу.

Для багатьох прилучан це вже давно стало дивиною: гарячої води в місті немає не один рік, а лічильники на неї й досі потрібно зберігати, повіряти та не пошкоджувати пломби. У людей виникає логічне запитання: якщо послуга фактично не надається, навіщо тоді залишати труби й лічильники? І чи можна просто демонтувати їх під час ремонту?
Як пояснюють у КП «Прилукитепловодопостачання», самовільно цього робити не можна.
Лічильник є частиною інженерної системи
Попри те, що централізоване гаряче водопостачання в Прилуках давно відсутнє, внутрішньобудинкові мережі та квартирні відгалуження залишаються частиною загальної системи. Саме тому встановлені раніше лічильники гарячої води продовжують перебувати на обліку підприємства.

Випускники закладів освіти Прилук і цього року продемонстрували високий рівень знань та блискучі результати на національному мультипредметному тесті. Максимальні 200 балів стали заслуженою нагородою за роки наполегливого навчання, цілеспрямованість і прагнення до нових знань.

Найвищий результат на НМТ-2026 здобули:
Українська література
БАСОК Олександра – випускниця Прилуцького ліцею №1;
МІРОШНИЧЕНКО Олександра – випускниця Прилуцького ліцею №5.
Українська мова
ВИХОР Карина – випускниця Прилуцького ліцею №5.

Інвестиції в освіту та підтримка обдарованих дітей – це внесок у майбутнє громади. Саме тому депутати Прилуцької міської ради під час нещодавньої сесії ухвалили рішення про збільшення фінансування міських Програм заохочення талановитих і обдарованих учнів. У новій редакції на їхню реалізацію передбачено 270 тисяч гривень.
Йдеться про дві програми, які вже не перший рік діють у громаді, – Стипендію Прилуцького міського голови та одноразову грошову винагороду обдарованим дітям. Головна зміна цього року – збільшення розміру виплат удвічі.
Відтепер стипендіати міського голови отримуватимуть по 2 тисячі гривень щомісяця протягом дев’яти місяців навчального року. Раніше розмір стипендії становив одну тисячу гривень. Відповідно до Положення, стипендія може призначатися не більше ніж 20 учням, однак. цьогоріч її лауреатами стали 15 найуспішніших школярів, які продемонстрували високі навчальні та творчі досягнення, а також здобули вагомі перемоги у сфері науки й освіти.