До 35-річчя Незалежності України

Закінчення. Початок в №31

– Познайомився, вона мені сподобалась, і я прожив із нею шістдесят років, – говорить він із особливою теплотою.
– Гаврилівна була надзвичайно вродливою жінкою. Вона була справжньою господинею, доброю й люблячою дружиною, турботливою матір’ю та ніжною бабусею. Її любов, щедрість душі й невтомна працьовитість зігрівали рідних і створювали в домі затишок і злагоду.
Вони одружилися в 1962 році. Весілля було простим, як і в більшості молодих родин того часу. Без ресторанів, без дорогих кортежів. Зібралися у власному домі найближчі рідні, друзі з роботи, посиділи за святковим столом, пораділи за молодят. Так тоді жили люди.
– Ми любили одне одного. Оце й увесь секрет.

Імена тих, хто віддав життя за Україну, назавжди залишаються в історії нашої держави та в пам’яті людей. Особливе місце для вшанування полеглих Захисників займають навчальні заклади, де вони колись сиділи за партами, будували плани на майбутнє, мріяли та дорослішали. Саме тут формується пам’ять поколінь, а приклад мужності й самопожертви стає важливим уроком для сучасної молоді.
На черговому засіданні виконавчого комітету Прилуцької міської ради було ухвалено рішення про погодження встановлення нових меморіальних дошок на честь загиблих захисників України та внесення змін до раніше прийнятого рішення щодо меморіального комплексу.
Так, на фасаді Прилуцької гімназії №9 буде встановлено меморіальну дошку загиблому випускнику Сергію БІЛЬЧЕНКУ (09.08.1979 – 19.02.2024). На пам’ятному знаку буде розміщено його фотографію та напис: «Героям слава! Більченко Сергій Іванович». Виготовлення й встановлення дошки здійснюватиметься за кошти акції «Пам’ять, викарбувана в камені».

Безпека дітей сьогодні залишається одним із головних пріоритетів. Саме тому в Прилуках триває масштабна робота зі створення сучасних захисних споруд, які в мирний час слугуватимуть навчальним простором, а під час повітряної тривоги забезпечуватимуть надійний захист учнів, педагогів і мешканців прилеглих мікрорайонів.
Наразі активні будівельні роботи розгорнулися на території Прилуцької гімназії №2. Перед початком будівництва тут провели обов’язкові археологічні дослідження, адже ділянка розташована в історичній частині міста. Археологи виконали масштабні розкопки, під час яких дослідили культурні шари та зафіксували виявлені знахідки. Лише після завершення цих робіт будівельники отримали дозвіл розпочати наступний етап.

1 серпня Прилуцьку громаду огорнув невимовний біль. На щиті до рідного дому повернувся наш земляк, мужній Захисник України ГОРБАЧ Євгеній Анатолійович.
Євгеній народився 1 серпня 1981 року в Прилуках. Навчався в школі №9, а після закінчення дев’яти класів здобував фах у Сокиринському професійному училищі. Згодом проходив строкову військову службу в навчальному центрі «Десна». Після демобілізації працював ландшафтним дизайнером у Києві, будував мирне життя, мав плани та мрії.
Та коли Батьківщина потребувала своїх захисників, Євгеній без вагань став до її оборони. У 2024 році був призваний на військову службу. У званні молодшого сержанта виконував обов’язки бойового медика, рятуючи життя побратимів під ворожим вогнем.

Про що розповідають назви мікрорайонів міста

Плискунівка: від передмістя до частини сучасних Прилук
Плискунівка (Плискунівський мікрорайон) – історичний район у східній частині Прилук, розташований на березі річки Синьківки – правої притоки Удаю. Сьогодні це спокійний житловий масив, який прилучани традиційно називають Плискунівкою, хоча колись він був окремим селом на околиці міста.
До території мікрорайону належать вулиці Плискунівська, Миколи Костомарова (Луначарського) з провулками, Олександра Івахненка (Пархоменка), Повітряних Сил (Аерофлотська) та частина центральної вулиці Київської. Окрасою району є місцеве водоймище на вулиці Плискунівській, яке давно стало впізнаваною особливістю цієї частини міста.

22 липня в найпростішому укритті Прилуцького міського Будинку культури відбулася презентація новоствореної кімнати – безпечного, комфортного та творчого простору, який відтепер стане місцем підтримки дітей під час повітряних тривог.
Створення простору стало можливим завдяки реалізації проєкту «АртБезпека», який впроваджує Благодійна організація «Мистецькі барви» в партнерстві з Прилуцьким міським Будинком культури в рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за співфінансування Європейського Союзу та Фундації Міндеру.
Основна мета проєкту – підвищення рівня фізичної та психоемоційної безпеки дітей, молоді та мешканців Прилуцької територіальної громади шляхом створення належних умов для тривалого перебування в укритті Будинку культури.
Сьогодні укриття – це вже не просто приміщення, де люди перечікують небезпеку. Це простір, який має допомагати зберігати відчуття безпеки, особливо для дітей. Саме тому під час реалізації проєкту особливу увагу було приділено створенню комфортного середовища, де навіть у складних обставинах діти матимуть можливість гратися, навчатися, спілкуватися та творчо проводити час.

У Прилуцькій громаді розпочато реалізацію державної програми «Скринінг здоров’я осіб віком від 40 років». Після завершення необхідних договірних процедур до неї з 22 липня 2026 року долучилося КНП «Прилуцький міський центр первинної медико-санітарної допомоги».
Програма спрямована на раннє виявлення:
– факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань,
– цукрового діабету ІІ типу,
– розладів психічного здоров’я.

Віктор КОПАЧЕВСЬКИЙ
м. Прилуки

До 35-річчя Незалежності України

Напередодні 35-ї річниці Незалежності України особливо гостро усвідомлюєш: сила держави народжується не лише на полі бою чи у високих владних кабінетах. Вона зростає з мільйонів чесно прожитих людських життів. Саме такі люди, як Володимир Іванович Кузьменко, десятиліттями своєю працею будували економіку країни, забезпечували світлом оселі, підприємства, школи й лікарні, виховували дітей у любові до рідної землі. Він пережив воєнне лихоліття, відбудову, зміну епох, став свідком наро- дження незалежної України й донині щиро вболіває за її долю. Його життєвий шлях – це приклад справжнього патріотизму без гучних слів: чесно працювати, берегти людську гідність, любити своє місто та свою Батьківщину. Саме на таких людях тримається Україна, і саме їм ми завдячуємо тим міцним фундаментом, на якому вже тридцять п’ять років розбудовується наша незалежна держава.

Є люди, про яких не кричать заголовки газет, але саме на таких людях десятиліттями тримається країна. Вони не шукали слави, не прагнули високих посад, а просто чесно виконували свою роботу. Одним із них є прилучанин Володимир Іванович Кузьменко, якому 6 червня цього року виповнилося 90 років.