Городяни (129)
Щодня Україна платить надзвичайно високу ціну за свою свободу та незалежність. У жорстокій боротьбі з російським агресором наша держава втрачає своїх найкращих синів і дочок – мужніх воїнів, які, не вагаючись, стали на захист рідної землі. Кожна така втрата – це невимовний біль для родин, близьких, побратимів і всієї країни.
На жаль, ми знову і знову отримуємо страшні звістки з передової. На щиті до рідного дому повертаються наші Герої – мужні воїни, які гинуть, виконуючи свій обов’язок перед Україною.
Останніми днями, схиливши голови в мовчазній тиші, Прилуцька громада провела на вічний спочинок двох своїх земляків – загиблих військовослужбовців старшого сержанта Збройних Сил України КАЛІША Вячеслава Васильовича та солдата Збройних Сил України ЧЕРНЕНКА Тараса Валерійовича.
У часи, коли війна безжально краде найдорожче, Прилуки знову в скорботі.
28 квітня Прилуцька громада попрощалася з землячкою, військовослужбовицею Яною Анатоліївною ШКАРЛАТ.
Яна померла 17 квітня 2026 року в Німеччині, де 10 днів боролася за життя після отриманих поранень. 7 квітня жорстока атака ворожих дронів по нашому місту принесла біль і смуток у родину молодої жінки та всім прилучанам, адже саме тоді вона отримала страшні поранення (опіки майже 65% тіла). Це ще одне нагадування про те, що ворог не знає жалю та нещадно наносить удари по мирному населенню нашої країни.
Місто знову стало на коліна… Знову – під тягарем болю та втрати, знову – проводжаючи у вічність своїх Захисників, які повернулися додому «на щиті». Два життя, два серця, що билися за Україну, зупинилися на війні, щоб ми могли жити. У мовчазній скорботі, крізь сльози й стислий біль у грудях, Прилуцька громада попрощалася з Героями, схиляючи голови перед їхньою мужністю та жертовністю.
Останнім земним шляхом ми провели 14 квітня загиблих військовослужбовців Збройних Сил України – старшого солдата БІЛЬЧЕНКА Сергія Івановича та сержанта БАБАРИКУ Руслана Івановича.
Сергій Більченко народився 9 серпня 1979 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №9. Після закінчення 11 класів вступив до Прилуцького агротехнічного технікуму за спеціальністю «Електрифікація та автоматизація сільського господарства», де у 2003 році здобув кваліфікацію техніка-електрика.
Страшні звістки про втрату воїнів у цій війні, на жаль, продовжують надходити в нашу громаду. І кожна втрата – до щему в серці…
Двічі за тиждень ми попрощалися з воїнами-оборонцями, життя яких забрала війна з окупантом.
Усією громадою в останню земну дорогу ми провели своїх земляків, мужніх воїнів, загиблих захисників ЯВСТВЕННОГО Олександра Вікторовича та БУКРІЯ Дмитра Дмитровича.
Олександр Явственний народився 6 серпня 1986 року в Прилуках. Шкільні роки його пройшли в Прилуцькій гімназії №3, де закінчив 11 класів. Одразу після школи розпочав трудову діяльність. Сумлінно заробляв на життя, працюючи на будівництві в місті Київ. Кілька років доглядав свою стареньку бабусю в селі Рудівка, для якої був опорою. Дуже любив свою племінницю й опікувався нею. На жаль, власну сім’ю створити не встиг.
У жовтні 2024 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Побратими дали Олександру позивний «Бурий».
Знову біль і сльози. Прилуцька громада знову попрощалася з Героєм, зі своїм земляком-оборонцем, життя якого забрала ця безжальна війна.
14 березня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести останнім земним шляхом загиблого військовослужбовця, старшого сержанта Збройних Сил України ОНИЩЕНКА Володимира Вікторовича.
Народився Володимир Онищенко 20 грудня 1967 року в селищі Варва Прилуцького району. Закінчив місцеву школу, після чого вступив до Київського геолого-розвідувального технікуму Міністерства геології за спеціальністю «Технік розвідки родовищ корисних копалин», який закінчив у 1990 році та отримав кваліфікацію «Гірничий технік-розвідник».
Знову гірка звістка з війни прилетіла до Прилук. У запеклому бою обірвалося життя ще одного нашого земляка – патріота та оборонця.
На щиті до рідного дому повернувся захисник України, загиблий військовослужбовець, солдат Збройних Сил України ХОРЛУНОВ Костянтин Валентинович.
Доля Костянтина присудила йому стати Героєм.
Народився Костянтин Хорлунов 9 березня 1969 року в Прилуках. Навчався в Прилуцькій школі №14. Після 9 класу вступив до Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка за спеціальністю «Вчитель креслення та трудового навчання».
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Кошти на відновлення міста: які рішення ухвалили депутати Прокоментуй першим!
- Реанімація на передовій: фонд «Надія», Валерій Дубіль і Віта Присяжнюк забезпечують військових медиків апаратами Easy Pulse Прокоментуй першим!
- Книга, народжена під звуки сирен Прокоментуй першим!
- Як подати заяву на компенсацію «єВідновлення» в «Дії» Прокоментуй першим!
- Прилуки оговтуються після атаки: де постраждалим отримати допомогу Прокоментуй першим!
- ПРИЛУКИ: БІЛЬ, ЩО НЕ МИНЕ… Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 528 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті
